Естетичний функціоналізм як принцип художнього перекладу
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2015.1(34).51878Ключові слова:
автор, естетична функція, ідеал, перекладач, реципієнт, художній текстАнотація
Статтю присвячено визначенню особливостей реалізації естетичної функції художнього перекладу у лінгвістичній та культурологічній парадигмах перекладознавства. Встановлено творчу специфіку перекладу як забезпечення єдності естетичних ідеалів автора, перекладача та реципієнта між вихідною та цільовою культурами, на синхронічному зрізі цільової культури та на діахронічному зрізі цільової культури.
Посилання
Vermeer, G. (2009). Skopos-teorіja perekladu (fragment). In Protej: pereklad. al’m. / Nar. ukr. akad. H. : NUA, 293–319.
Kazakova, T. A. (1989). Rol’ rechemyslitel’nogo stereotipa v hudozhestvennom perevode. In Perevod kak process i kak rezul’tat: Jazyk, kul’tura, psihologija : sb. nauch. tr. Kaliningrad : Kaliningradskij gos. un-t, 51–57.
Kashkin, V. B. (2004). Markery svoego i chuzhogo v mezhkul’turnom dialoge. In Vzaimoponimanie v dialoge kul’tur: uslovija uspeshnosti. Voronezh : VGU, 49–62.
Kolegaeva, І. M. (1996). Lіteraturnij tvіr j іnshomovna chitac’ka auditorіja (komunіkativnі aspekti tekstovih transformacіj). «Shhorіchnі zapiski z ukraїns’kogo movoznavstva». Opera annua in linguistica ucrainiana. (3), 9–22.
Kolegaeva, I. M. (2000). Kommunikativnaja paradigma literaturnogo proizvedenija (kul’turologicheskij aspekt). «Naukovij vіsnik» kafedri Junesko Kiїvs’kogo derzhavnogo lіngvіstichnogo unіversitetu (LІNGVAPAKS–VIII). (3), 547–553.
Kolegaeva, I. M., Golubenko, L.N. (2000). Fenomen kommunikativnogo posrednichestva. Ego rol’ v stanovlenii filologa. Zapiski z romano-germans’koї fіlologії. (7), 136–142.
Komissarov, V. N. (1990). Teorija perevoda (lingvisticheskie aspekty). M.: Vysshaja shkola.
Kubrjakova, E. S. (1994). Nachal’nye jetapy stanovlenija kognitivizma: lingvistika – psihologija – kognitivnaja nauka. (4), 3–15.
Latyshev, L. K. (1988). Raznojazychnye teksty kak ob’ekt otozhdestvlenija v perevode. In Tekst i perevod. M. : Nauka, 24–34.
Pavlichko, S. (1999). Diskurs modernіzmu v ukraїns’kіj lіteraturі. K.: Libіd’.
Petrov, S. (1967). Ob uravnenii kojefficientov impressii i jekspressii v jazyke hudozhestvennogo perevoda. Aktual’nye problemy teorii hudozhestvennogo perevoda. (II), 230–267.
Popovich, A. (1980). Problemy hudozhestvennogo perevoda. M. : Vysshaja shkola.
Radchuk, V. D. (2010). Princip funkcіonal’noї rіvnodії perekladu. In Mova j diskurs: vimіr і vimіrjuvannja : mіzhvuz. zb. nauk. pr. do 75-rіchchja z dnja narodzhennja doktora fіlol. nauk, profesora, akademіka Akademії nauk vishhoї shkoli Ukraїni Svіtlani Oleksіїvni Shvachko. – Sumi : SumDU, 179–185.
Radchuk, V. D. (2006). Funkcії perekladu [Elektronnij resurs]. Vsesvіt. (11–12), 149–159. – Rezhim dostupu : http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=239&Itemid=41.
Ril’s’kij, M. (1975). Mistectvo perekladu. K. : Radjans’kij pis’mennik.
Strіha, M. (2006). Ukraїns’kij hudozhnіj pereklad: mіzh lіteraturoju і nacіetvorennjam. K. : Fakt – Nash chas.
Fossler, K. (1964). Pozitivizm i idealizm v jazykoznanii. In V. A. Zvegincev. Istorija jazykoznanija XIX–XX vekov v ocherkah i izvlechenijah. M. : Prosveshhenie, 324–335.
Jauss, H. R. (1994). K probleme dialogicheskogo ponimanija . Voprosy filosofii. (12), 97–106.
Carroll, L. Alice on the Stage [Electronic resource] / L. Carroll. – Access : http://www.alice-inwonderland.net/books/onstage.html.
Zabalbeascoa, T. P. (1992). A New Factor in Translation Theory. Old Factor in Translation Practice: the Client, Sintagma. (4), 35–45.
Kerrol, L. (2007). Alіsinі prigodi u Divokraї. Alіsa u Zadzerkallі. Ternopіl’ : Navchal’na kniga.
Carroll, L. (1998). The Annotated Alice: Alice’s Adventures in Wonderland and Through the Looking Glass. N.Y.: Wings Books.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
