ВИКОРИСТАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ЗАМІН ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню окремого виду перекладацьких трансформацій — граматичних замін. Тут надаються погляди українських відомих вчених дослідників, перекладознавців теоретиків та практиків, на проблему досягнення перекладацької еквівалентності, розглядається питання міри вживання перекладацьких трансформацій, описуються класифікації перекладацьких трансформацій. Окрема увага приділяється граматичним трансформаціям, зокрема граматичним замінам при перекладі.

Необхідною передумовою якісного перекладу є здатність перекладача коректно аналізувати граматичну структуру іншомовних висловлень, виявляти граматичні труднощі та будувати відповідні синтаксичні конструкції відповідно до норм мови перекладу та вимог певного жанру. Перекладач має ґрунтовно орієнтуватися в граматичних особливостях вихідної та перекладної мов, володіти основами загальної й спеціальної теорії перекладу, а також мати у своєму розпорядженні адекватні граматичні відповідники, різноманітні перекладацькі трансформації і техніки відтворення різних мовних явищ. Сукупність цих умінь і знань становить важливу складову професійної компетентності перекладача.

Найбільші складнощі у сфері граматики зумовлені морфологічними та синтаксичними розбіжностями між мовами. Проблеми виникають через відмінності в структурній організації англійської та української мов, у системах їхніх граматичних категорій, форм і конструкцій, у різному семантичному обсязі подібних граматичних засобів, а також через специфіку їхніх функціональних характеристик, включно з мовностилістичними нормами оригіналу та перекладу. Для запобігання граматичному буквалізму необхідним часто стає застосування перекладацьких трансформацій, тобто міжмовних трансформацій, іншими словами відтворення тексту однією мовою у формі тексту іншою.