ДИСКУРСИВНІ АСПЕКТИ МОВИ МОДИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2025.2(55).349713Ключові слова:
мода, дискурс, культурологія, лінгвосеміотика, когнітивна семантикаАнотація
Стаття присвячена феномену моди як дискурсоутворюючому фактору, що лежить в основі процесу та результату тематично-, прагматично- та ідеологічно-обумовленої комунікації. Наразі дискурсивні дослідження мови моди викликають все більший інтерес сучасної лінгвістики, що породжує багатовимірність теорій та інтерпретацій дискурсу.
Актуальність пропонованої розвідки зумовлена зацікавленістю сучасних лінгвістичних досліджень у виявленні конститутивних елементів дискурсу моди, а також в окресленні наукових підходів до досліджень лінгвістичної специфіки сучасного дискурсу моди. Дискурс моди витлумачується як мовленнєва діяльність людей, залучених до комунікації про моду, репрезентація якої здійснюється у вигляді системи вербальних на невербальних засобів. В статті визначено конститутивні ознаки дискурсу моди, до яких уналежнено учасників комунікації: дизайнерів, стилістів, редакторів модних журналів, модних блогерів, а також непрофесіоналів: читачів, глядачів, підписників (реципієнтів модного дискурсу). Встановлено, що дискурсу моди притаманні інтерсуб’єктивність, інтенціональність, інформативність, модальність, інтертекстуальність, авторитетність і прецедентність.
Виокремлено низку наукових підходів до вивчення специфіки сучасного дискурсу моди. По-перше, це культурологічний підхід, що передбачає урахування культурно-соціальної специфіки модного дискурсу. Лексичне наповнення дискурсу моди визначається такими культурологічними процесами, таких як глобалізація, міжкультурна взаємодія та ін. Дискурс моди також вивчається з позицій лінгвосеміотичного підходу, який дозволяє встановити механізми формування відносин між модою та її реципієнтами. Дискурс моди вивчається і з позицій структурно-функціонального підходу, що дозволяє встановити лексико-семантичні та стилістичні особливості мови індустрії моди.
Нарешті, когнітивний підхід передбачає розгляд комунікації про моду як результат розумової та категоризуючої діяльності людини, пов’язаної з втіленням певних структур знання в комунікації. Вивчення концептів, що втілюються у дискурсі моди, дозволяють відобразити одиниці колективної та професійної свідомості, закріпленої в системі мови моди.
Посилання
Aspers, P., & Godart, F. (2013). Sociology of fashion: order and change. Annual Review of Sociology, 39, 171–192. https://doi.org/10.1146/annurev-soc-071811-145526
Barnard, M. (2002). Fashion as communication (2nd ed.). Routledge.
Barthes, R. (1983). The fashion system (M. Ward & R. Howard, Trans.). Hill and Wang.
Baudrillard, J. (1996). The system of objects (J. Benedict, Trans.). Verso.
Bondarenko, I. H. (2025). Dyskurs mody v suchasnii linhvistytsi [Discourse of fashion in modern linguistics]. Science and education in modern research: proceedings of the International scientific and practical conference, Zhytomyr, 10 September 2025] (pp. 124–126). Research Europe. https://doi.org/10.64076/ihrc250910 [in Ukrainian].
Crane, D., & Bovone, L. (2006). Approaches to material culture: The sociology of fashion and clothing. Poetics, 34(6), 319–333.
Ginsberg, M. (2014, September 17). When a size 0 isn’t really 0: the psychology behind top designers’ big secret. The Hollywood Reporter. http://www.hollywoodreporter.com/news/a-size-0-isnt-0-733094
Khabailiuk, V. V. (2025). Moda i styl yak zasib samovyrazhennia osobystosti [Fashion and style as a means of individual self-expression]. Teoretychni i Prykladni Problemy Psykholohii [Theoretical and Applied Problems of Psychology and Social Work], (1(66)), 55–65. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2025-66-1-55-65 [in Ukrainian].
Kuruc, K. (2008). Fashion as communication: A semiotic analysis of fashion on “Sex and the City”. Semiotica, 2008(171), 193–214. https://doi.org/10.1515/SEMI.2008.074
Myroshnyk, O. H., & Titova, T. Ye. (2025). Moda yak chynnyk sotsializatsii osobystosti [Fashion as a factor of personality socialization]. Habitus, (71), 307–310. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.71.54 [in Ukrainian].
North, D. (1982). Structure and change in economic history. W. W. Norton & Company.
Paulicelli, E., & Clark, H. (2009). The fabric of cultures: Fashion, identity, and globalization. Routledge.
Romanovska, O. V., & Drachuk, Ya. I. (2012). Mekhanizmy vplyvu ta manipuliatsii v modi [Mechanisms of influence and manipulation in fashion]. Visnyk Natsionalnoho Tekhnichnoho Universytetu Ukrainy “Kyivskyi Politekhnichnyi Instytut”. Politolokhiia, Sotsiolohiia. Pravo [Bulletin of the National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”. Political Science, Sociology and Law], (3(15)), 56–60. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2012.3(15).33720 [in Ukrainian].
Thompson, C. J., & Haytko, D. L. (1997). Speaking of fashion: consumers’ uses of fashion discourses and the appropriation of countervailing cultural meanings. Journal of Consumer Research, 241), 15–42. https://doi.org/10.1086/209491
Tkachenko, R. V. (2024). Moda yak vidobrazhennia nartsysychnoi kultury [Fashion as a reflection of narcissistic culture]. Culturological Almanac, 4, 380–385. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.46 [in Ukrainian].
Zabora, V. (2023). Semiotyka styliu: dekonstruktsiia vizualnoi movy komponentiv osobystoho obrazu [Semiotics of style: deconstruction of the visual language of personal image components]. Aktualni Pytannia Humanitarnykh Nauk [Humanities Science Current Issues], (63/1), 72–78. https://doi.org/10.24919/2308-4863/63-1-10 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
