ВИКОРИСТАННЯ АРХАЇЗМІВ В ЮРИДИЧНІЙ АКАДЕМІЧНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2025.2(55).349711

Ключові слова:

інституційний регістр, внутрішньотекстова референція, дискурсивна формульність, жанрова компетентність, функціональна еквівалентність

Анотація

У статті досліджується стійкість історично маркованих форм у сучасному англомовному юридичному дискурсі на тлі демократизаційних тенденцій у професійній комунікації, інституціоналізації принципів зрозумілої мови та зростання ролі англійської мови як глобальної lingua franca. Особливу увагу приділено юридичній академічній англійській мові, у якій ці одиниці потрапляють до тексту або як інкорпоровані елементи цитованих законів, контрактів і судових матеріалів, або як авторські вибори, що можуть вступати в суперечність із сучасними очікуваннями читабельності та орієнтованого на аудиторію викладу. У методологічному плані дослідження спирається на міждисциплінарну рамку, що поєднує описовий лінгвістичний аналіз, функційно-прагматичну інтерпретацію, дискурс-аналіз і зіставні процедури. Автор розмежовує «мову юридичного документа» та «мову юридичної науки», що дає змогу простежити, як жанрові конвенції регулюють поширення, комунікативну цінність і педагогічні ризики історично маркованих форм. Окрему увагу зосереджено на прономінально-адвербіальних конструкціях на основі here-/there-/where- як компактних засобах внутрішньотекстової референції та когезії, а також на преамбульних і анафоричних формулах, які сигналізують авторитет документного типу та ритуалізацію аргументації.

Отримані результати засвідчують структурну амбівалентність явища. З одного боку, історично марковані одиниці підвищують точність завдяки прагматичній компресії, стабілізують дефініційні практики та інтертекстуальні зв’язки, тим самим підсилюючи інституційний авторитет юридичного дискурсу. З іншого боку, вони збільшують когнітивні витрати обробки тексту для здобувачів освіти та користувачів-неносіїв, ускладнюють переклад через структурні асиметрії й можуть знижувати прозорість в академічних жанрах, комунікативна мета яких полягає в аналітичній ясності, а не в документній формальності. Обґрунтовується, що сучасні зміни вказують не на лінійну відмову від традиційних форм, а на гібридну траєкторію: селективне збереження в юридично значущих контекстах і функціональну заміну в інших випадках з огляду на жанр, аудиторію та транскордонні комунікативні вимоги.

Посилання

Al-Jarf, R. (2023). Teaching English for legal purposes to undergraduate translation majors. Journal of World Englishers and Educational Practices, 5(2), 1–10.

Awe, B. I., & Fanokun, P. S. (2018). Archaisms in legal contracts-A corpus-based analysis. European Journal of English Language and Literature Studies, 6(4), 5–20.

Blasie, M. (2022). The rise of plain language laws. Miami Law Review, 447. https://doi.org/10.2139/ssrn.3941564

Breeze, R. (2023). Christopher Williams, The Impact of Plain Language on Legal English in the United Kingdom. Routledge. ASp. La Revue du GERAS, (83), 34–45.

CDPP. Australia’s Federal Prosecution Service. (2024, April). CDPP Legal writing style guide. https://surl.li/myheya

Chandler, D., & Hashimoto, B. (2024). Here-, there-, and everywhere-: Exploring the role of pronominal adverbs in legal language. Applied Corpus Linguistics, 4(1), 100087. https://scholarsarchive.byu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=8780&context=facpub

Chen, S., & Wang, G. (2024). The functions and translation strategies of archaic terms in legal English. Frontiers, 4(8), 21–25.

European Judicial Training Network (EJTN). (2016). Handbook. English for judicial cooperation in civil matters. https://surl.li/gorjhv

Gillies, G. (2011). The anglicisation of English law. Te Mata Koi: Auckland University Law Review, 17, 168–193.

Gladkova, A., & Khadzhi, A. (2019). The influence of French on English legal language. Sotsialno-humanitarni vymiry pravovoi derzhavy: evoliutsiina paradyhma: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Dnipro, 28 bereznia 2019 (pp. 81–83). DDUVS.

Han, Y., Ceross, A., & Bergmann, J. H. M. (2024). The use of readability metrics in legal text: A systematic literature review. arXiv. https://arxiv.org/html/2411.09497v1

Holovatska, Y., Yarema, O., & Mykhailyshyn, L. (2022). Functioning of latinisms in English and Ukrainian legal texts. Aktualni Pytannia Humanitarnykh Nauk [Humanities Science Current Issues], (48/3), 47–52. https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-3-8

Korotka, N. V., & Pidkolesna, L. A. (2025). Leksyko-stylistychni osoblyvosti anhlomovnykh pravovykh tekstiv [Lexico-stylistic features of English legal texts]. Naukovi Zapysky Natsopnalnoho Universutetu “Ostrozka Akademiia”. Seriia: Filolohiia [Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Philology Series], (25(93)), 80–84. [in Ukrainian].

Pavliuk, N. (2020). Pronominal adverbs of English legal discourse translated into Ukrainian: semantic, morphological and syntactic dimensions. Mova: Klasychne, Moderne, Postmoderne [Language: Classic, Modern, Postmodern], (6), 17–31. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2020.6.17-31

Sobota, A. (2014). The plain language movement and modern legal drafting. Comparative Legilinguistics, 20, 19–30. https://doi.org/10.14746/cl.2014.20.02

Williams, C. (2023). The impact of plain language on legal English in the United Kingdom. Routledge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-23

Номер

Розділ

Статті