СИНТАКСИЧНІ ВАРІАЦІЇ ІНФІНІТИВА В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2025.2(55).349709Ключові слова:
семантика інфінітива, іменна частина складеного присудка, інфінітивні конструкції, функції інфінітива, граматична варіативністьАнотація
Інфінітив у сучасній англійській мові посідає особливе місце в дієслівній системі завдяки високому ступеню синтаксичної незалежності. Лінгвістичні теорії — від традиційної граматики до генеративного синтаксису — розглядають інфінітив не лише як дієслівну форму, а й як багатофункціональну синтаксичну одиницю, здатну формувати власну структурну сферу. Інфінітив походить від віддієслівного іменника, який у процесі свого розвитку зазнав вербалізації, зберігши водночас деякі риси номінального характеру. Таким чином, у сучасній англійській мові інфінітив має подвійну природу: іменникову та дієслівну. Номінальний характер інфінітива виявляється в його синтаксичних функціях. Дієслівний характер інфінітива проявляється в тому, що інфінітив перехідного дієслова може мати прямий додаток. Інфінітив у сучасній англійській мові є нефінітною дієслівною формою, що демонструє високий рівень синтаксичної гнучкості. Його здатність поєднувати дієслівні та номінальні ознаки робить його однією з найбільш структурно варіативних одиниць англійської граматики. Теорія його синтаксичних варіацій досліджує, як інфінітив функціонує в різних синтаксичних середовищах і яких структурних форм він може набувати. У сучасній англійській мові інфінітив має чотири форми.
Посилання
Azar, B. S., & Stacy, A. H. (2006). Basic English grammar. Georgetown University Press.
Barabash, T. A. (1975). A guide to better grammar. Mezhdunarodnye otnosheniya.
Blokh, M. Ya. (1983). Teoreticheskaya grammatika angliyskogo yazyka [Theoretical English grammar]. Vysshaya shkola. [in Russian].
Carter, R., & McCarthy, M. (2005). Cambridge grammar of English. A comprehensive guide. Spoken and written English. Grammar and usage. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Casagrande, J. B. (1966). Language universals in anthropological perspective. In J. H. Greenberg (Ed.), Universals of language (2nd ed.). MIT Press.
Close, R. A. (1979). A reference grammar for students of English. Prosveshcheniye.
Ganshina, M., & Vasilevskaya, N. (1951). English grammar. Foreign Languages Publishing House.
Geisler, C. (1995). Relative infinitive in English. Acta Universitatis Upsaliensis. Studia Anglistica Upsaliensia (iss. 91). Uppsala universitet.
Goksadze, L. (1998). An advanced course in current English grammar. Tbilisi University Press.
Gordon, E. M., & Krylova, L. P. (1973). The English verbals. Mehdunarodnye otnosheniya.
Gordon, E. M., & Krylova, L. P. (1974). A grammar of present-day English. Practical course. Vysshaya shkola.
Gruzinskaya, L. A. (1955). Grammatika angliyskogo yazyka. Dlya sredney shkoly [English grammar. For secondary school]. Uchpedgiz. [in Russian].
Ilyish, B. A. (1971). The structure of modern English. Prosveshcheniye.
Ilyish, B. A. (1973). History of the English language. Prosveshcheniye.
Iofik, L. L., Chakhoyan, L. P., & Pospelova, A. G. (1981). Readings in the theory of English grammar. Prosveshcheniye.
Jespersen, O. (1961). A modern English grammar on historical principles. Part 5: Syntax (Vol. 4). George Allen & Unwin.
Kaushanskaya, V. L., Kovner, R. L., Kozhevnikova, O. N., Prokofyev, E. V., Raynes, Z. M., Skvirskaya, S. E., & Tsyrlina, F. Ya. (1973). A grammar of the English language (4th ed.). Prosveshcheniye.
Khaimovich, B. A., & Rogovskaya, B. A. (1967). A course in English grammar. Vysshaya shkola.
Kobrina, E. A., Korneyeva, E. A., Ossovskaya, M. I., & Guzeyeva, K. A. (1985). An English grammar: Morphology. Prosveshcheniye.
Leech, G., & Svartvik, I. A. (1983). A communicative grammar of English. Prosveshcheniye.
Sykes, J. B. (Ed.). (1987). The concise Oxford dictionary of current English (7th ed.). Oxford University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
