МЕТАМОДЕРНІСТСЬКА МОДЕЛЬ ФЕМІНІЗМУ В РОМАНІ «УЩЕЛИНА» ДОРІС ЛЕССІНҐ

Анотація

У дослідженні окреслено метамодерністську специфіку, експліковану через систему ідей, а також вияви інтертекстуальності (зокрема паратекстуальності) в романі «Ущелина» Доріс Лессінґ. Розвинуто погляди, які в роботі 2012 року висловлює й обґрунтовує Л. Мірошниченко, аналізуючи згаданий роман британської письменниці в парадигмі філософії скептицизму. Наголошено, що і епіграф, і сюжетно-фабульний комплекс роману «Ущелина» репрезентує систему уявлень, яка не піддається розгляду через призму ідеологічно заангажованих стереотипів, зокрема в площині феміністичних студій. Доведено, що британська авторка прагне вивести розмову про антропологічні й онтологічні (визначені «божественним» первнем) відмінності між чоловіком і жінкою на інакший рівень осмислення, який типологічно пов'язаний із постпостмодерністським художнім світом, зокрема з метамодернізмом як одним із напрямів сучасної культури. Метамодернізм уможливлює конструювання світу, у якому сходяться суб’єкти, що мають принципово відмінні позиції, проте кожна з них не вивищується, а має право на існування. Стверджується, що «Ущелина» є прикладом інтелектуального британського постпостмодерністського роману. Д. Лессінґ від першого епіграфу задає особливу інтелектуальну динаміку в романі, де ані позиція чоловіка, ані позиція жінки, зрештою, не вивищується одна над одною, а існує, утверджуючи власний антропологічний статус, детермінований різними зовнішніми й внутрішніми чинниками. Роль жінки й роль чоловіка маркована відмінностями, які мають біологічну, психологічну, антропологічну та ін. природу, а отже, диференціація світу на такий, у якому функціонують жіночі й чоловічі моделі, в романі є природною й закономірною. Чоловічий світ асоційовано з мандрами, рухом, відкриттям нових територій, натомість жіночий дискурс марковано мотивом збереження простору. Такі позиції, на думку наратора, мають закорінені в чоловічому та жіночому єстві відмінності. Наголошено, що в романі «Ущелина» деконструйовано феміністичні підходи, які для британської авторки є спрощеними, схематичними й стереотипними в плані осмислення як природи жінки, так і суспільні та ін. функції чоловіка.