МЕТАМОДЕРНІСТСЬКА МОДЕЛЬ ФЕМІНІЗМУ В РОМАНІ «УЩЕЛИНА» ДОРІС ЛЕССІНҐ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211030Ключові слова:
паратекстуальність, постпостмодернізм, британський роман, метамодернізм, феміністичні підходи, стереотипи, «Ущелина», Доріс ЛессінґАнотація
У дослідженні окреслено метамодерністську специфіку, експліковану через систему ідей, а також вияви інтертекстуальності (зокрема паратекстуальності) в романі «Ущелина» Доріс Лессінґ. Розвинуто погляди, які в роботі 2012 року висловлює й обґрунтовує Л. Мірошниченко, аналізуючи згаданий роман британської письменниці в парадигмі філософії скептицизму. Наголошено, що і епіграф, і сюжетно-фабульний комплекс роману «Ущелина» репрезентує систему уявлень, яка не піддається розгляду через призму ідеологічно заангажованих стереотипів, зокрема в площині феміністичних студій. Доведено, що британська авторка прагне вивести розмову про антропологічні й онтологічні (визначені «божественним» первнем) відмінності між чоловіком і жінкою на інакший рівень осмислення, який типологічно пов'язаний із постпостмодерністським художнім світом, зокрема з метамодернізмом як одним із напрямів сучасної культури. Метамодернізм уможливлює конструювання світу, у якому сходяться суб’єкти, що мають принципово відмінні позиції, проте кожна з них не вивищується, а має право на існування. Стверджується, що «Ущелина» є прикладом інтелектуального британського постпостмодерністського роману. Д. Лессінґ від першого епіграфу задає особливу інтелектуальну динаміку в романі, де ані позиція чоловіка, ані позиція жінки, зрештою, не вивищується одна над одною, а існує, утверджуючи власний антропологічний статус, детермінований різними зовнішніми й внутрішніми чинниками. Роль жінки й роль чоловіка маркована відмінностями, які мають біологічну, психологічну, антропологічну та ін. природу, а отже, диференціація світу на такий, у якому функціонують жіночі й чоловічі моделі, в романі є природною й закономірною. Чоловічий світ асоційовано з мандрами, рухом, відкриттям нових територій, натомість жіночий дискурс марковано мотивом збереження простору. Такі позиції, на думку наратора, мають закорінені в чоловічому та жіночому єстві відмінності. Наголошено, що в романі «Ущелина» деконструйовано феміністичні підходи, які для британської авторки є спрощеними, схематичними й стереотипними в плані осмислення як природи жінки, так і суспільні та ін. функції чоловіка.
Посилання
Mykolaichyk, M. V. (2014) Osoblyvosti psykholohizmu v romanakh Doris Lessinh [Features of psychology in Doris Lessing`s novels]. [PhD Thesis]. Simferopol. 195 р. [in Ukranian]
Miroshnychenko, L. Ya. (2012) Paratekst i yoho funktsii u romani Doris Lessinh “Ushchelyna” [Paratect and its functions in Doris Lessing's novel “Cleft”]. Inozemna filolohiia [Philological Science], no.124. P. 269-277 [in Ukrainian].
Miroshnychenko, L. (2013). Skeptytsyzm Sokrata i suchasnyi anhliiskyi roman [Skepticism of Socrates and the contemporary English novel]. Vid baroko do postmodernizmu [From Baroque to Postmodernism]. Vypusk XVII, tom 2. P. 119-126.
Lessing, D. (2008). The Cleft. Harper Perennial. L., 2008.
Scott, L. (1997) Similarities Between Virginia Woolf and Doris Lessing [Electronic journal]. Deep South. Vol. 3. No. 2. Available at: http://www.otago.ac.nz/deepsouth/vol3no2/scott.html
Shalahinov, B. (2004). Zarubizhna literatura: vid antychnosti do pochatku XIX st.: Istoryko-estetychnyi narys [World Literature. From antiquity to the beginning of the nineteenth century: a historical and aesthetic sketch]. Kyiv: Vyd. dim «KM Akademiia». 360 p. [in Ukrainian].
Whilson, S. R. (2013) Storytelling in Lessing’s Mara and Dann and Other Texts. Women's Utopian and Dystopian Fiction. Cambridge: Cambridge Scholars Publishing. P. 23-30.
The Routledge Companion to Twenty-First Century Literary Fiction (2018); edited by D. O’Gorman and R. Eaglestone. London – New York: Routledge. 474 p.
Vermeulen T., Van Den Akker R. (2010). Notes on Metamodernism. Journal of Aesthetics and Culture. 2.0. Р. 1-14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.