DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211027

ВИТОКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ У МЕЖАХ КАТЕГОРІЇ ПРИЙМЕННИКІВ ЧАСУ ТА ПРОСТОРУ: ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЯ ТА ГРАМАТИКАЛІЗАЦІЯ

Ю. Ковбаско

Анотація


Стаття є спробою переглянути вже встановлений порядок у межах категорії частин мови, зокрема між прийменниками та прислівниками, оскільки одиниці цих категорій характеризуються найвищим рівнем функціональної транспозиції у мові. Констатуємо, що перехрещення цих категорій спричинене тим, що основні граматичні правила та винятки, поділ частин мови, визначення тощо були запозичені з латинської мови. Водночас, особливості давньоанглійської мови ігнорувалися або підводилися під уже встановлені латинські правила та визначення. Це призвело до виникнення неоднозначності, плутанини та перехрещення категорій у граматичній системі мови. Стаття фокусується на процесах лексикалізації та граматикалізації, які, за нашою гіпотезою, мали місце у межах категорії прийменників у давньоанглійській мові та визначили подальшу функціональну транспозицію одиниць. Аналіз описує явище функціональної транспозиції одиниць, що наразі визначаються як прийменники, прислівники, частки тощо. Категорія прийменників часу та простору зазнала лексичних та граматичних трансформацій, які з часом були інституціоналізовані у мові, а її одиниці стали об’єктами функціонально-семантичної та функціонально-граматичної транспозиції, результати якої ми спостерігаємо на сучасному етапі розвитку англійської мови. Перший процес призвів до транспозиції значення, інколи метафоричного, та подальшого функціонування цих одиниць як прислівників. У свою чергу другий процес сприяв виключно граматичному використанню одиниць, наприклад як заміни категорії відмінків, появі нових граматичних префіксів, послабленню порядку.

Ключові слова


прийменник; лексикалізація; граматикалізація; функціонально-семантична транспозиція; функціонально-граматична транспозиція

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Aarts, B., Chalker, S & Weiner, E. (2014). The Oxford Dictionary of English Grammar. 2nd ed. Oxford: OUP.

Akimoto, M. (1999). The Idiomatization and Grammaticalization of Complex Prepositions. In Hwang, S.J.J. & Lommel, A.R. (eds.) LACUS Forum XXV, Fullerton, CA: 389-397.

Anttila, R. (1989). Historical and Comparative Linguistics. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins.

Auwera, van der J. (2002). More Thoughts on Degrammaticalization. In Wischer, I. & Diewald, G. (eds.) New Reflections on Grammaticalization: 19-29.

Bauer, L. (1983). English Word Formation. Cambridge: CUP.

Bauer, L. (1988). Introducing Linguistic Morphology. Edinburgh: Edinburgh University Press.

Brinton, L.J. (2002). Grammaticalization versus Lexicalization Reconsidered. On the Late Use of Temporal Adverbs. In Fanego, T., Perez-Guerra, J., & Lopez-Couso, M.J. (eds.) English Historical Syntax and Morphology: 67-97. https://doi.org/10.1075/cilt.223.07bri

Brinton, L.J. & Traugott, E.C. (2005). Lexicalization and Language Change. Cambridge: CUP.

Bybee, J.L. & Dahl, O. (1989). The Creation of Tense and Aspect Systems in the Languages of the World. Studies in Language, 13-1: 51-103.

Cabrera, J.C.M. (1998). On the Relationship between Grammaticalization and Lexicalization. In Ramat, A.G. & Hopper P.J. (eds.) The Limits of Grammaticalization. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company: 211-227.

Catasso, N. (2011). The Grammaticalization of Demonstratives: A Comparative Analysis. Journal of Universal language, 12-1:7-46. https://doi.org/10.22425/jul.2011.12.1.7

Chendan, L. (2018). Boundary Assignment: A Cognitive Motivation for Lexicalization. International Journal of Language and Linguistics, 6 (4): 110-117.

Clarke, H. (1852). A Grammar of the English Tongue, Spoken and Written. London: John Weale.

Curme, G. (1922). A Grammar of the German Language. New York: The Macmillan Company.

Dahl, O. (1985). Tense and Aspect Systems. Oxford: Blackwell.

Donoghue, D. (2018). How the Anglo-Saxons Read their Poems. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.

Devitt, D. (1994). Copula Constructions in Cross-linguistic and Diachronic Perspective. Diss. Buffalo.

Diessel, H. (1999). Demonstratives: Form, Function and Grammaticalization. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins.

Downing, A. & Locke, P. (2006). English Grammar. A University Course. 2nd ed. London, New York: Routledge.

Fernald, J. (1904). Connectives of English Speech. New York: Fung & Wagnalls Company.

Fleay, F.G. (1884). The Logical English Grammar. London: W. Swan Sonnenschein & Co.

Frazee, S.I. & Wells, Ch. (1921). Grammar and Practice. New York: The Macmillan Company.

Goold, B. (1851). The Grammar of English Grammars. New York: Samuel S. & William Wood.

Greenbaum, S. & Nelson G. (2009). An Introduction to English Grammar. 3rd ed. London: Routledge.

Hagege, C. (1993). The Language Builder: An Essay on the Human Signature in Linguistic Morphogenesis. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins.

Haspelmath, M. (1990). The Grammaticalization of Passive Morphology. Studies in Language. 14-1: 25-72.

Haspelmath, M. (1997). From Space to Time. Temporal Adverbials in the World’s Languages. Munchen, Newcastle: Lincom Europa.

Heine, B. & Reh, M. (1984). Grammaticalization and Reanalysis in African languages. Hamburg: Helmut Buske Verlag.

Heine, B. (1991). Grammaticalization: a Conceptual Framework. Chicago: University of Chicago Press.

Heine, B. (1997). Cognitive Foundations of Grammar. Oxford: OUP

Hilpert, M. (2019). Lexicalization in Morphology. Oxford Research Encyclopedias.

Himmelmann, N. (1997). Deiktikon, Artikel, Nominalphrase. Zur Emergenz syntaktischer Struktur. Tübingen: Niemeyer.

Hoffmann, S. (2005). Grammaticalization and English Complex Prepositions. A Corpus-Based Study. London, New York: Routledge.

Hopper, P.J. & Traugott, E.C. (2008). Grammaticalization. 2nd ed. Cambridge: CUP

Huddleston, R. & Pullum, G.K. (2002). The Cambridge Grammar of the English Language. Cambridge: CUP.

Jurafsky, D. & Martin, H.-J. (2005). Speech and Language Processing: An Introduction to Natural Language Processing, Computational Linguistics and Speech Recognition. NJ: Prentice-Hall.

Kalachev, N. (2002). Grammaticalization, Lexicalization and Russian Amalgams. Graduate students theses, dissertations and professional papers. Available at: https://scholarworks.umt.edu/etd/7833

Katz, A. (1996). Cyclical Grammaticalization and the Cognitive Link between Pronoun and Copula. Diss., Rice University.

Killie, K. (2014). Secondary Grammaticalization and the English Adverbial -ly Suffix. Language Sciences, 47 (Part B): 199-214.

Kovbasko, Yu. (2014). K voprosu o grammaticheskoj transpozicii narechij i predlogov mesta. In Bazarbaeva, Z. et al. (eds.) Jazyk i kul'tura. Monografija. Novosibirsk: TSRNS: 12-29.

Kovbasko, Yu. (2016). Temporal and Locative Prepositions versus Adverbs: Lexical and Grammatical Overlapping (corpus-based study). Advanced education, 6: 69-75. https://doi.org/10.20535/2410-8286.77941

Kuryłowicz, J. (1965). The Evolution of Grammatical Categories. Diogenes, 13-51: 55-7

Lehmann, Ch. (2002). New Reflections on Grammaticalization and Lexicalization. In Wischer, I. & Diewald, G. (eds.) New Reflections on Grammaticalization: 1–18.

Lipka, L. (2002). English Lexicology. Lexical Structure, Word Semantics and Word-Formation. Tübingen: Gunter Narr.

Los, B. (2006). Particles as Grammaticalized Complex Predicates. English Historical Linguistics: 157-179.

Mahato, P. (1976). A Guide to English Grammar, Composition and Translation. New Delhi: Orient Longman limited.

Mason, C.P. (1881). English Grammar including Grammatical Analysis. London: Bell & Sons.

Mulder, de W. & Carlier, A. (2011). The Grammaticalization of Definite Articles. In Heine B. & Narrog H. (eds.) The Oxford Handbook of Grammaticalization.

Norde, M. (2001). Deflexion as a Counterdirectional Factor in Grammatical Change. Language Sciences, 23:2-3: 231-264.

O’Dowd, E.M. (1998). Prepositions and Particles in English. A Discourse-Functional Account. Oxford: OUP.

Poutsma, H. (1926). A Grammar of Late Modern English. Part 2.The Parts of Speech. Section II. The Verb and the Particles. Groningen: P. Noordhoff.

Quirk, R. et al. (1985). A Comprehensive Grammar of the English Language. London: Longman.

Ramat, P. (1992). Thoughts on Degrammaticalization. Linguistics 30: 549-560.

Seppänen, A., Bowen, R. & Trotta, J. (1994). On the So-called Complex Prepositions. Studia Anglica Posnaniensia, 29: 3-29.

Schwenter, S.A. & Traugott, E.C. (1995). The Semantic and Pragmatic Development of Substitutive Complex Prepositions in English. In Jucker, A.H. (ed.) Historical Pragmatics. Amsterdam: John Benjamins: 243–273.

Sievers, E. (1885). An Old English Grammar. Boston: Ginn, Heath & Co.

Sipocz, K. (2005). Spatial Orientation and Grammaticalization. Acta Linguistica Hungarica, Vol. 52 (4): 411-425.

Sweester, E.E. (1988). Grammaticalization and Semantic Bleaching. The 14th Annual Meeting of the Berkeley Linguistics Society. California.

Sweet, H. (1892). A New English Grammar. Logical and Historical. Part 1. London: OUP.

Traugott, E.C. (2002). From Etymology to Historical Pragmatics. In Minkova, D. & Stockwell, R. (eds.) Studies in the History of the English Language: A Millennial Perspective. Berlin: Mouton de Gruyter: 19-49.

Traugott, E.C. & Dasher, R.B. (2004). Regularity in Semantic Change. Cambridge: CUP.

Ussher, G.N. (1803). The Elements of English Grammar. Haverhill: Galen H. Fay.

Wiemer, B. (2015). The Grammaticalization of Passives. In Heine B. & Narrog H. (eds.) The Oxford Handbook of Grammaticalization.

Ziegeler, D. (2011). The Grammaticalization of Modality. In Heine B. & Narrog H. (eds.) The Oxford Handbook of Grammaticalization.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.