АНТРОПОЦЕНТР КОМП’ЮТЕРНО-ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовних чатлайнових сесій)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211018

Ключові слова:

антропоцентр, фатична комунікація, чат-дискурс, адресант, адресат

Анотація

Стаття присвячена прагмалінгвістичному дослідженню однієї зі складових хронотопу чат-комунікації, а саме - його антропоцентру. Мета даного дослідження полягає у виявленні структурних, формальних і функціональних особливостей англомовного чату, що визначає відповідні завдання дослідження: описати чат-спілкування як реалізацію фатичної функції в мові; визначити специфіку його антропоцентру. Чат-комунікація визначається як комп’ютерно-опосередковане полілогічне спілкування з безперервним, непередбачуваним і частим переміщенням комунікативної ініціативи від одного учасника до іншого. Досліджується часта міна ролей, в той час як фантомність учасників накладає своєрідний відбиток на мовний продукт у чат-комунікації. Допустимі рамки стильової зниженности і тематичної вибірковості не є уніфікованими для всього інтернет-ресурсу і можуть значно коливатися від чату до чату. Вибірка включає також окремі протоколи чатів, які як за тематикою, що обговорюється в них, так і за способом вираження порушують загальноприйняту нижню межу пристойності і переходять зі знижено-розмовного регістру в вульгарний з широким використанням ненормативної обсценної лексики. Подібні чати спрацьовують як запобіжні клапани, через які виходить емоційний негатив, психологічна фрустрація і психічна аномалія. Фантомність комунікативної чат-спільноти і відсутність зорового face-to-face контакту між його учасниками призводить до обов'язкової вербальної експлікації входу у чат і виходу з нього. Правила спілкування такі, що перебуваючи в чаті (від моменту заявленого входу до моменту виходу з нього) комунікант може виконувати функції адресанта та адресата. Чат-дискурс у значній мірі складається з фатичних і метакомунікатівних реплік. У деяких протоколах обмін інформацією практично не відбувався.

Посилання

Azhezh, K. (2003). Chelovek govorjashhij: Vklad lingvistiki v gumanitarnye nauki: Perevod s francuzskogo. M.: Editorial URSS.

Arutjunova, N.D. (1999). Jazyk i mir cheloveka. / Vtoroe izdanie, ispravlennoe. M.: Jazyki russkoj kul'tury.

Beljanin, V.P. (2000). Vvedenie v psiholingvistiku. M.: CheRo.

Zhichkina, A.E., Belinskaja, E.P. (2000). Strategii samoprezentacii v Internet i ih svjaz' s real'noj identichnost'ju. [Electronic resource]. Mode of access: http://cyberpsy.ru/articles/self-presentation_identity.

Ivanov, L.Ju. (2000). Jazyk interneta: zametki lingvista. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.honestnet.ru/chistyy-yazyk/yazyk-interneta-zametki-lingvista.html

Issers, O.S. (2003). Kommunikativnye strategii i taktiki ustnoj rechi. M.: Editorial URSS.

Kljuev, E.V. (2002). Rechevaja kommunikacija: Uchebnoe posobie dlja universitetov i institutov. M.: RIPOL KLASSIK.

Kollektiv. Lichnost'. Obshhenie / Slovar' social'no-psihologicheskih ponjatij. (1987) L.: Lenizdat.

Kompanceva, L.F. (2004). Specifika i normy uzusa v Internet-diskurse. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.textology.ru/article.aspx?aId=151.

Leont'ev, A.A. (1999). Osnovy psiholingvistiki. M.: Smysl.

Petrov, M.K. (1991). Jazyk, znak, kul'tura. M.: Nauka.

Selіvanova, O.O. (2008). Suchasna lіngvіstyka: naprjamy ta problemy. Poltava: Dovkіllja-K.

Shevchenko, I.S. (2007). Nekotorye psihologicheskie osobennosti obshhenija posredstvom Internet. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.flogiston.ru/ articles/netpsy/Shevchenko

Harris, Ch. An Internet Education (A Guide to Doing Research on the Internet). (1996). Fullerton: CSU.

Sacks, H., Schegloff, E., Jefferson, J. A (1974). Simplest Systematic for the Organization in Turntaking for Conversation. Language. Vol. 50, 696-735.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-02

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА