АНТРОПОЦЕНТР КОМП’ЮТЕРНО-ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовних чатлайнових сесій)

Анотація

Стаття присвячена прагмалінгвістичному дослідженню однієї зі складових хронотопу чат-комунікації, а саме - його антропоцентру. Мета даного дослідження полягає у виявленні структурних, формальних і функціональних особливостей англомовного чату, що визначає відповідні завдання дослідження: описати чат-спілкування як реалізацію фатичної функції в мові; визначити специфіку його антропоцентру. Чат-комунікація визначається як комп’ютерно-опосередковане полілогічне спілкування з безперервним, непередбачуваним і частим переміщенням комунікативної ініціативи від одного учасника до іншого. Досліджується часта міна ролей, в той час як фантомність учасників накладає своєрідний відбиток на мовний продукт у чат-комунікації. Допустимі рамки стильової зниженности і тематичної вибірковості не є уніфікованими для всього інтернет-ресурсу і можуть значно коливатися від чату до чату. Вибірка включає також окремі протоколи чатів, які як за тематикою, що обговорюється в них, так і за способом вираження порушують загальноприйняту нижню межу пристойності і переходять зі знижено-розмовного регістру в вульгарний з широким використанням ненормативної обсценної лексики. Подібні чати спрацьовують як запобіжні клапани, через які виходить емоційний негатив, психологічна фрустрація і психічна аномалія. Фантомність комунікативної чат-спільноти і відсутність зорового face-to-face контакту між його учасниками призводить до обов'язкової вербальної експлікації входу у чат і виходу з нього. Правила спілкування такі, що перебуваючи в чаті (від моменту заявленого входу до моменту виходу з нього) комунікант може виконувати функції адресанта та адресата. Чат-дискурс у значній мірі складається з фатичних і метакомунікатівних реплік. У деяких протоколах обмін інформацією практично не відбувався.