DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211018

АНТРОПОЦЕНТР КОМП’ЮТЕРНО-ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовних чатлайнових сесій)

Н. В. Реконвальд

Анотація


Стаття присвячена прагмалінгвістичному дослідженню однієї зі складових хронотопу чат-комунікації, а саме - його антропоцентру. Мета даного дослідження полягає у виявленні структурних, формальних і функціональних особливостей англомовного чату, що визначає відповідні завдання дослідження: описати чат-спілкування як реалізацію фатичної функції в мові; визначити специфіку його антропоцентру. Чат-комунікація визначається як комп’ютерно-опосередковане полілогічне спілкування з безперервним, непередбачуваним і частим переміщенням комунікативної ініціативи від одного учасника до іншого. Досліджується часта міна ролей, в той час як фантомність учасників накладає своєрідний відбиток на мовний продукт у чат-комунікації. Допустимі рамки стильової зниженности і тематичної вибірковості не є уніфікованими для всього інтернет-ресурсу і можуть значно коливатися від чату до чату. Вибірка включає також окремі протоколи чатів, які як за тематикою, що обговорюється в них, так і за способом вираження порушують загальноприйняту нижню межу пристойності і переходять зі знижено-розмовного регістру в вульгарний з широким використанням ненормативної обсценної лексики. Подібні чати спрацьовують як запобіжні клапани, через які виходить емоційний негатив, психологічна фрустрація і психічна аномалія. Фантомність комунікативної чат-спільноти і відсутність зорового face-to-face контакту між його учасниками призводить до обов'язкової вербальної експлікації входу у чат і виходу з нього. Правила спілкування такі, що перебуваючи в чаті (від моменту заявленого входу до моменту виходу з нього) комунікант може виконувати функції адресанта та адресата. Чат-дискурс у значній мірі складається з фатичних і метакомунікатівних реплік. У деяких протоколах обмін інформацією практично не відбувався.

Ключові слова


антропоцентр; фатична комунікація; чат-дискурс; адресант; адресат

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Azhezh, K. (2003). Chelovek govorjashhij: Vklad lingvistiki v gumanitarnye nauki: Perevod s francuzskogo. M.: Editorial URSS.

Arutjunova, N.D. (1999). Jazyk i mir cheloveka. / Vtoroe izdanie, ispravlennoe. M.: Jazyki russkoj kul'tury.

Beljanin, V.P. (2000). Vvedenie v psiholingvistiku. M.: CheRo.

Zhichkina, A.E., Belinskaja, E.P. (2000). Strategii samoprezentacii v Internet i ih svjaz' s real'noj identichnost'ju. [Electronic resource]. Mode of access: http://cyberpsy.ru/articles/self-presentation_identity.

Ivanov, L.Ju. (2000). Jazyk interneta: zametki lingvista. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.honestnet.ru/chistyy-yazyk/yazyk-interneta-zametki-lingvista.html

Issers, O.S. (2003). Kommunikativnye strategii i taktiki ustnoj rechi. M.: Editorial URSS.

Kljuev, E.V. (2002). Rechevaja kommunikacija: Uchebnoe posobie dlja universitetov i institutov. M.: RIPOL KLASSIK.

Kollektiv. Lichnost'. Obshhenie / Slovar' social'no-psihologicheskih ponjatij. (1987) L.: Lenizdat.

Kompanceva, L.F. (2004). Specifika i normy uzusa v Internet-diskurse. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.textology.ru/article.aspx?aId=151.

Leont'ev, A.A. (1999). Osnovy psiholingvistiki. M.: Smysl.

Petrov, M.K. (1991). Jazyk, znak, kul'tura. M.: Nauka.

Selіvanova, O.O. (2008). Suchasna lіngvіstyka: naprjamy ta problemy. Poltava: Dovkіllja-K.

Shevchenko, I.S. (2007). Nekotorye psihologicheskie osobennosti obshhenija posredstvom Internet. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.flogiston.ru/ articles/netpsy/Shevchenko

Harris, Ch. An Internet Education (A Guide to Doing Research on the Internet). (1996). Fullerton: CSU.

Sacks, H., Schegloff, E., Jefferson, J. A (1974). Simplest Systematic for the Organization in Turntaking for Conversation. Language. Vol. 50, 696-735.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Ажеж К. Человек говорящий: Вклад лингвистики в гуманитарные науки: Перевод с французского. М.: Едиториал УРСС, 2003. 304 с.

Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. / Второе издание, исправленное. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.

Белянин В.П. Введение в психолингвистику. М.: ЧеРо, 2000. 128 с.

Жичкина А.Е., Белинская Е.П. Стратегии самопрезентации в Интернет и их связь с реальной идентичностью. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://cyberpsy.ru/articles/self-presentation_identity.

Иванов Л.Ю. Язык интернета: заметки лингвиста. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.honestnet.ru/chistyy-yazyk/yazyk-interneta-zametki-lingvista.html

Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики устной речи. М.: Едиториал УРСС, 2003. 284 с.

Клюев Е.В. Речевая коммуникация: Учебное пособие для университетов и институтов. М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2002. 320с.

Коллектив. Личность. Общение / Словарь социально-психологических понятий. Л.: Лениздат, 1987. 144 с.

Компанцева Л.Ф. Специфика и нормы узуса в Интернет-дискурсе. [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.textology.ru/article.aspx?aId=151.

Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Смысл, 1999. 287 с.

Петров М.К. Язык, знак, культура. М.: Наука, 1991. 328 с.

Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля-К, 2008. 712 с.

Шевченко И.С. Некоторые психологические особенности общения посредством Internet. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.flogiston.ru/ articles/netpsy/shevchenko

Harris Ch. An Internet Education (A Guide to Doing Research on the Internet). Fullerton: CSU, 1996. 166 p.

Sacks H., Schegloff E., Jefferson J. A Simplest Systematic for the Organization in Turntaking for Conversation. Language. 1974. Vol. 50. P.696-735.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.