ПРОПОВІДНИЦЬКИЙ ДИСКУРС КРІЗЬ ПРИЗМУ ЗІСТАВНОЇ ТЕОЛІНГВІСТИКИ

Анотація

Статтю присвячено висвітленню результатів дослідження лексичних засобів реалізації сакральності в англомовній та україномовній проповідях з точки зору зіставної теолінгвістики. Розглянуто історію становлення та основні тенденції розвитку нової синтетичної дисципліни — теолінгвістики — загалом та зіставної теолінгвістики зокрема, що знаходиться у стадії становлення в надрах синхронічної теолінгвістики та передбачає вивчення проявів релігії, які закріпилися і відбилися в зіставлюваних мовах, незалежно від їх генеалогічної і типологічної приналежності, а також тотожності, подібності та відмінності в способах відображення, збереження і передачі релігійного змісту. За урахуванням особливостей англіканського та православного проповідницького дискурсу, що належать до різних християнських течій, виявлено наявність в аналізованих проповідях сакральної лексики трьох видів: традиційно релігійна лексика, за допомогою якої виражаються релігійні значення і смисли у текстах проповідей, що аналізуються; лексика, використовувана в основних сакральних текстах — Старому Заповіті, Євангелії, яка є інтертекстуальним маркером текстів релігійної проповіді й апелює до фонду загальних знань адресата; лексика, що належить до мови повсякденного спілкування, але в контексті релігійної проповіді набуває значення релігійної. В результаті проведеного дослідження англомовного та україномовного проповідницького дискурсу з позицій зіставної теолінгвістики зроблено висновок про те, що, незважаючи на конфесійні відмінності, національні особливості взаємодії християнської релігії з культурою, історією, соціальними відносинами тієї чи іншої нації, мовні показники (зокрема, лексичні засоби вираження категорії сакральності) містять багато спільного в текстах англійської та української проповідей. Намічено перспективи подальших розробок із залученням методів зіставної теолінгвістики для дослідження різномовних релігійних (проповідницького та молитовного) дискурсів на всіх мовних рівнях — лексичному, синтаксичному, просодичному.