ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЕМАНТИКИ ПРИКМЕТНИКА BRAUN ‘КОРИЧНЕВИЙ’ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211010Ключові слова:
прикметник braun ‘коричневий’, семантичні характеристики, розвиток семантики, давні німецькі тексти, реконструкція праформАнотація
Представлене діахронічне дослідження кольоропозначення braun ‘коричневий’ дозволяє заглянути в історичне минуле цієї лексеми німецької мови, вивчити її становлення і розвиток, а на основі одержаних даних реконструювати найдавнішу форму та значення. Braun – один з найменш активних за вживаністю в німецькій мові на всіх етапах розвитку, зокрема й у фольклорі, де інші кольори завжди активні. Bчені пояснюють цю особливість досить пізнім утворенням лексеми. За нашими спостереженнями прикметник braun у давньо- і середньоверхньонімецькому періоді виступав у значенні кольору, але зустрічався дуже рідко. У матеріалі сучасних і давніх текстів практично завжди прикметник braun виступає для позначення кольору; навіть у наукових термінах значення кольору завжди виразне, допомагає зрозуміти певне явище, розпізнати певний предмет. Цікаво підкреслити помічені нами численні спільні риси в шляхах розвитку, в семантиці та реалізації форм лексем braun та blau. Джерела цього – схожі індоєвропейські корені *bhel- та *bher-, які можуть бути зведені до єдиної протоформи. Названі варіанти кореня покривали широке семантичне поле кольоропозначень від світлого до чорного тонів. З розвитком мов єдиний кольоровий зміст розподілився на протиставлення двох частин: більш світлої та більш темної. Семантичне протиставлення двох груп кольорів стало виражатися різними формами, в яких *bher- тяжіло до більш темних тонів, а *bhel- до більш світлих. Проте обидві форми в такому вигляді і у варіантах герм. *blǽ-waz та *brūn/*burūn ще довгий час могли реалізовуватися на одному семантичному полі, виступаючи як синоніми. Розвиток цих коренів в історичний час, як свідчать матеріали німецької мови, поступово привели до більш диференційованого виявлення семантики і закріплення за ними форм у вигляді braun ‘коричневий’ і blau ‘синій’.
Посилання
Arzhevskaja, I.S., Voronin, S.V. (1986). K voprosu o RL-formantah v anglijskih zvukoizobrazitel'nyh glagolah. Poluaffiksacija v terminologii i literaturnoj norme. Vladivostok, 3-8.
Gazov-Ginzberg, A.M. (1965). Byl li jazyk izobrazitelen v svoih istokah? (svidetel'stva prasemitskogo zapasa kornej). M.: Nauka.
Gamkrelidze, T.V., Ivanov. Vjach. Vs. (1984). Indoevropejskij jazyk i indoevropejcy: Rekonstrukcija i istoriko-tipologicheskij analiz prajazyka i protokul'tury: V 2-h chastjah / S predisl. R.O. Jakobsona. Tbilisi.
Kozak, T.B. (2002). Leksiko-semanticheskaja gruppa slov, oboznachajushhih cvet v nemeckom jazyke (diahronicheskoe issledovanie): Avtoref. dis…kand. filol. nauk: 10.02.04. Odessa: ONU.
Levickij, V.V. (2000). Jetimologicheskij slovar' germanskih jazykov: V 3-h t. Chernovcy: Ruta.
Skalichka, V. (1967). Issledovanie vengerskih zvukopodrazhatel'nyh vyrazhenij. Prazhskij lingvisticheskij kruzhok. Sb. statej / Sost., red. i pred. N.A. Kondrashova. M.: Progress.
Taranec', V.G. (1996). Refleksi іndoyevropejs'kogo *k - v slov’jans'kih movah. Slov’jans'kij zb. Vip. 1. Odesa: Vid-vo ODU, 79-83.
Althochdeutsches Wörterbuch: In 3 Bänden (1968). / Hrsg. von R. Grosse. Berlin: Akademie-Verlag, 1968. Bd. 1. 1586 S.
Deutsch-Russisches Wörterbuch: In 2 Bänden (1991) / Begr. von H.H. Bielfeldt. 3. Aufl Berlin: Akademie-Verlag.
Duden. Die sinn- und sachverwandten Wörter. Wörterbuch der treffenden Ausdrücke (1989). / Bearb. von Wolfgang Müller. 2. Aufl. Mannheim/Leipzig/Wien/Zürich: Dudenverlag.
Duden. Deutsches Universalwörterbuch. (1989). 2. Aufl. Mannheim; Wien; Zürich: Dudenverlag.
Duden. Das Herkunftswörterbuch. Etymologie der deutschen Sprache. (1989). 2. Aufl. / Bearb. von Günter Drosdowski. Mannheim/Leipzig/Wien/Zürich: Dudenverlag.
Gartenaere W., Hilmbrecht. (1972). Mittelhochdeutscher Text und Übertragung / Hrsg. und übers. von H.Brackert u.a. Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag.
Grimm, J., Grimm, W. (1999). Deutsches Wörterbuch: In 33 Bänden. Leipzig: Verlag von S. Hirzel, 1860. Nachdr. München: Deutscher Taschenbuch Verlag.
Johansdorf, A. (1977). Die Mittelhochdeutsche Minnelyrik. Die frühe Minnelyrik. Texte und Übertragungen. Einführung und Kommentar / Hrsg. von G.Schweikle. Darmstadt, 326-351.
Kluge, Fr. (1995). Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin-New Jork: Walter de Gruyter.
Lexer, M. (1974). Mittelhochdeutsches Taschenwörterbuch. Leipzig: S. Hirzel Verlag.
Lichtenstein, U. (1978). Der Frauen Tanz. Deutscher Minnesang (1150-1300) / Auswahl und Ausgabe der mittelhochdeutschen Texte von F. Neumann. Stuttgart: Philipp Reclam Jun., 110-112.
Mackensen, L. (1940). Handwörterbuch des deutschen Märchens: In 2 Bänden. Berlin: de Gruyter.
Muthmann, G. (1991). Rückläufiges deutsches Wörterbuch. Handbuch der Wortaus- gänge im Deutschen, mit Beachtung der Wort- und Lautstruktur. 2. Aufl. Tübungen: Max Niemeyer Verlag.
Paul, H. (1961). Deutsches Wörterbuch. Halle: VEB M. Niemeyer Verlag.
Röhrich, L. (1978). Lehikon der sprichwörtichen Redensarten: In 2 Bänden. 4. Aufl. Freiburg-Basel-Wien: Verlag Herder KG.
Schade, O. (1969). Althochdeutsches Wörberbuch: In 2 Bänden. Halle: Verlag der Buchhandlung des Wiesenhauses.
Skeat, W. (1983). An Etymological Dictionary of the English Language. Oxford.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.