ОЗНАКИ ВАЛЛІЙСЬКОЇ ІНТОНАЦІЇ В МОВЛЕННІ АВСТРАЛІЙЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211008Ключові слова:
валлійський, ірландський, діалект, австралійська англійська, аудиторський, частотність, термінальний тонАнотація
У статті досліджується проблема інтерферентного впливу валлійської інтонації на мовлення австралійців. У центрі уваги пропонованої роботи – історичні фактори, що впливали на інтонаційне оформлення мовлення австралійців. У статті відзначається, що першими переселенцями Австралії були представники найнижчих соціальних верств населення, носії діалекту кокні, міського просторіччя з різних куточків Великої Британії. Дослідники австралійської англійської вважають, що вона найближча до діалекту кокні з додаванням валлійського, ірландського та частково шотландського діалектів. У межах виконаного комплексного дослідження, на підставі аудиторського та комп’ютерного видів аналізу, вивчались мелодичні і частотні характеристики мовлення мешканців Австралії, а також простежувався вплив англійського мовлення переселенців з Великої Британії на інтонацію австралійців. У результаті проведеного аудиторського аналізу було зафіксовано превалювання спадного термінального тону, що є особливістю британської інтонаційної системи, а також висока частотність висхідного і висхідно-спадного термінальних тонів. Така тенденція є впливом валлійської інтонації на мовлення австралійців. Результати отримані під час комп’ютерного аналізу показали, що частотні характеристики досліджуваного мовлення австралійців варіюють залежно від гендерної та територіальної приналежності мовця. У роботі розкрита своєрідність австралійської інтонації, яка сформувалась у ході історичного розвитку країни, під впливом мов переселенців як із різних регіонів Великої Британії, так і з інших країн. Перспективою подальшого дослідження є аналіз сегментних характеристик, які формувались під впливом регіональних факторів як всередині країни, так і за її межами.
Посилання
Karpova, D.M. (2018). Fonety`chni xaraktery`sty`ky` regional`nogo movlennya nosiyiv vallijs`kogo varianta anglijs`koyi movy` (instrumental`no-fonety`chne doslidzhennya). Avtoref. dy`s…. kand. filol. nauk: 10.02.04. Odesa.
Kostromina O.V. (2015). Sociofonety`chni osobly`vosti avstralijs`kogo varianta anglijs`koyi movy` (ekspery`mental`no-fonety`chne doslidzhennya na materiali spontannogo movlennya). Avtoref. dy`s…. kand. filol. nauk: 10.02.04. Odesa.
Orlov G.A. (1978). Sovremennyi angliiskii iazyk v Avstralii. M.: Vysshaia shkola.
Potapov V.V. (2002). Mnogourovnevaia strategiia v lingvisticheskoi genderologii. Voprosy iazykoznaniia, № 1, 103 – 128.
Shakhbagova D.A. (1982). Foneticheskaia sistema angliiskogo iazyka v diakhronii i sinkhronii (na materiale britanskogo, amerikanskogo, avstraliiskogo, kanadskogo variantov angliiskogo iazyka). M.: Vysshaia shkola.
Shakhbagova D.A. (1992). Foneticheskaia sistema angliiskogo iazyka v diakhronii i sinkhronii (na materiale britanskogo, amerikanskogo, avstraliiskogo, kanadskogo variantov angliiskogo iazyka).M.: Follis.
Burridge, Mulder (1998). English in Australia and New Zeland: An Intriduction to its History, Structure and Use. London: Oxford University Press.
Eagleson, R.D. (1967). The Evidence for the Existence of Social Dialects in Australian English. Australia Tasks: Essays on the Sociology of Australian Immigrant and Aboriginal languages. Clyne M.G. (ed.). Canberra: Australian University Press, 7-27.
Folkard, F. (1964). The Remarkable Australians. Sydney: Penguin Books.
Horvath, B.M. (1985). Variation in English: The Sociolects of Sydney. Cambridge: CUP.
Ramson, W (1966). Australian English. Canberra: OUP.
Turner, G. (1972) The English Language in Australia and New Zealand. Longman, 241.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.