ЗАРОДЖЕННЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ І ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ГРАМАТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ЧИСЛА ІМЕННИКІВ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Анотація

У дослідженні запропоновано комплексний підхід до вивчення зародження, розвитку і функціонування граматичної категорії числа в різні періоди історії німецької мови. В основі вивчення числа іменника в даному дослідженні знаходиться синхронно-діахронічний підхід. Для вирішення поставлених завдань було використано порівняльно-історичний метод, метод лінгвістичної реконструкції та дескриптивний аналіз. Аналіз здійснено на матеріалі давньо-, середньо- та ранньонововерхньонімецьких текстів і даних лексикографічних джерел німецької мови. В ході дослідження вдалося простежити хронологію зародження і генетичні витоки граматичної категорії числа в німецькій мові. Нами були визначені і розкриті особливості зародження та розвитку досліджуваних одиниць у діахронічному зрізі. Також проведена лінгвістична реконструкція праформ і виявлена первинна мотивація досліджуваних лексем. Висловлено припущення, що зародження і розвиток поняття числа йшло від опозиції 'ціле / частина', що стало джерелом поняття 'одиничність / подвійність (множинність)', до появи власне граматичних формативів категорії числа в індоєвропейській прамові. Матеріал проаналізованих стародавніх текстів дозволив виділити в іменах іменників чітку реалізацію однини і множини, і виявити сліди подвійного, функціонування якого відноситься до дописемних часів. Найдревнішим, як показав аналіз літературних пам'яток всіх періодів розвитку німецької мови, є безфлективний тип, що відноситься до лексичного типу множинності, інші засоби вираження числа свідчать про перехід на граматичний рівень і одночасно про зародження граматичних маркерів числа. Результати дослідження граматичної категорії числа в німецькій мові дали змогу встановити фонетико-граматичні маркери множини, які прийшли на зміну семантичним, і тим самим висловити думку про зміну синтетичних засобів вираження аналітичними.