ЗАРОДЖЕННЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ І ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ГРАМАТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ЧИСЛА ІМЕННИКІВ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Автор(и)

  • Ю. В. Іваницька Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211005

Ключові слова:

граматична категорія числа, давні німецькі тексти, множина, однина, фонетико-граматичні маркери

Анотація

У дослідженні запропоновано комплексний підхід до вивчення зародження, розвитку і функціонування граматичної категорії числа в різні періоди історії німецької мови. В основі вивчення числа іменника в даному дослідженні знаходиться синхронно-діахронічний підхід. Для вирішення поставлених завдань було використано порівняльно-історичний метод, метод лінгвістичної реконструкції та дескриптивний аналіз. Аналіз здійснено на матеріалі давньо-, середньо- та ранньонововерхньонімецьких текстів і даних лексикографічних джерел німецької мови. В ході дослідження вдалося простежити хронологію зародження і генетичні витоки граматичної категорії числа в німецькій мові. Нами були визначені і розкриті особливості зародження та розвитку досліджуваних одиниць у діахронічному зрізі. Також проведена лінгвістична реконструкція праформ і виявлена первинна мотивація досліджуваних лексем. Висловлено припущення, що зародження і розвиток поняття числа йшло від опозиції 'ціле / частина', що стало джерелом поняття 'одиничність / подвійність (множинність)', до появи власне граматичних формативів категорії числа в індоєвропейській прамові. Матеріал проаналізованих стародавніх текстів дозволив виділити в іменах іменників чітку реалізацію однини і множини, і виявити сліди подвійного, функціонування якого відноситься до дописемних часів. Найдревнішим, як показав аналіз літературних пам'яток всіх періодів розвитку німецької мови, є безфлективний тип, що відноситься до лексичного типу множинності, інші засоби вираження числа свідчать про перехід на граматичний рівень і одночасно про зародження граматичних маркерів числа. Результати дослідження граматичної категорії числа в німецькій мові дали змогу встановити фонетико-граматичні маркери множини, які прийшли на зміну семантичним, і тим самим висловити думку про зміну синтетичних засобів вираження аналітичними.

Посилання

Vinogradov, V. (1978). Istoriia russkogo literaturnogo iazyka: izbrannye trudy. Izd-vo "Nauka".

Zalizniak, A.A. (2006). Mnogoznachnost’ v iazyke i sposoby ee predstavleniia. Jazyki slavjanskich kultur.

Ivanitskaia, Yu.V. (2006). Stanovlenie kategorii chisla imeni v sredneverkhnenemetckom iazyke. Donetck: DonNU.

Kaliushchenko, V.D. (2016). Ot lingvisticheskoi tipologii k istoricheskoi lingvistike: izbrannye trudy. Donetck: DonNU, 2016.

Klychkov, G.S. (1975). Variativnost indoevropeiskikh iazykov dopismennogo perioda. Voprosy iazykoznaniia, 2, 100-110.

Kurilovich, E.O. (1965). O metodakh vnutrennei rekonstruktcii. Novoe v lingvistike, 4, 54-72.

Kurmanbaev, N.M. (1981). Proiskhozhdenie grammaticheskikh kategorii. Alma-Ata: Mektep.

Levitckii, V.V. (2004). Osnovy sravnitelnoi morfologii germanskikh iazykov. Chernovtcy: Ruta.

Panfilov, V.Z. (1982). Gnoseologicheskie aspekty filosofskikh problem iazykoznaniia. M.

Paul, G. (1960). Printcipy istorii iazyka: Per. s nem. M.: Izd-vo inostr. lit-ry.

Potebnia, A.A. (1982). Iz zapisok po russkoi grammatike. Tom 1-2. M.

Taranets, V.H. (2000). Pokhodzhennia poniattia chysla i yoho movnoi realizatsii (do vytokiv indoievropeiskoi pramovy). Odesa: Astroprynt.

Chesnokov, P.V. (1992). Grammatika russkogo iazyka v svete teorii semanticheskikh form myshleniia. Gos. pedagog. in-t.

Frühe deutsche Literatur und lateinische Literatur in Deutschland 800-1500: in 24Bänden (1991). Hrsg. von W.Haug und B.K. Vollmann. Frankfurt am Main: deutscher Klassiker Verlag.

Schützeichel, R. (1981). Althochdeutsches Wörterbuch. dritte Aufl. Max Niemeyer Verlag Tübingen.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-02

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА