DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211001

ВЗАЄМОДІЯ КАТЕГОРІЇ ВІРОГІДНОСТІ З КАТЕГОРІЄЮ ЗАПЕРЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ

Л. В. Гринько, О. В. Григорович, Т. О. Романовська

Анотація


Стаття присвячена дослідженню залежності у використанні форм модальних способів Subjuntivo, Indicativo, Potencial іспанської мови в підрядній частині в разі, якщо дієслово модусу або аналогічна йому дієслівна конструкція в головній частині складного речення, що виражають вірогідність, вжиті в заперечній формі. Останнім часом намітилася тенденція в граматичній науці і в методиці викладання іспанської мови закріпити використання форм певних модальних способів у заданих синтаксичних конструкціях і уникати їх варіювання, особливо при викладанні тем, пов'язаних з subjuntivo. З дієсловами dudar, suponer і конструкціями me parece que, es posible, es probable, puede que в заперечній формі використання способу не викликає питань і представляється нам цілком логічним через переключення модальних значень з невпевненості на впевненість, можливості на нереальність. Ми відзначаємо порушення встановлених приписів в узусі, коли мова йде про використання дієслів розумової діяльності creer і pensar у головній частині складнопідрядного речення як з запереченням, так і без нього. Ці порушення норми, на наш погляд, мають систематичний, невипадковий характер і не пов'язані зі спробами зменшити або збільшити ступінь ймовірності тієї чи іншої події. На нашу думку, вони виявляють деякі категорії модусу, імпліцитно присутні в контексті. Розгляд взаємодії категорії вірогідности із категорією заперечення в рамках теорії модусу і диктуму, дозволяє нам розкрити більш глибинні семантичні зв'язки, отримати додаткову інформацію, часто присутню в контексті лише імпліцитно. З іншого боку, в статті здійснюється спроба створити модусну анкету категорій і засобів їх реалізації при запереченні модусу у структурі складного речення, в якому, завдяки вибору того чи іншого способу, досягається реалізація значень категорії вірогідності.


Ключові слова


модус; диктум; модусна анкета; категорія вірогідності; невірогідність; негація модусу

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Arutiunova N. D. (1987). Anomaliia i iazyk (k probleme iazykovoi «kartiny mira»). Voprosy iazykoznaniia. № 3, 9-19.

Arutiunova N.D. (2009). Assertsia i negatsiia. Logicheskii analiz iazyka. M.: Indrik, 560.

Arutiunova N.D. (1988). Tipy iazykovykh znachenii: Otsenka, sobytie, fakt. M.: Nauka, 338.

Balli Sh. Obschaia lingvistika i voprosy frantsuzkogo iazyka. M.: Editorial URS, 2001, 410.

Cheremisina M.I., Kolosova T.A. Ocherki po teorii slozhnogo predlozheniia. M.: Editorial URSS, 2010,256.

Cheremisina M.I., Skribnik E.K. Sistemnye otnosheniia v sfere slozhnogo predlozheniia: korreliatsii mezhdu formal'nym i soderzhatel'nym aspektom. Sistemnye otnosheniia na raznykh urovniakh iazyka. Novosibirsk: Novosibirskskii Un-t, 1988, 6-19.

Dimitrova S. Iskliucheniia v russkom iazyke. Columbus, Ohio, Slavica Publishes, 1994, 256.

Kasimova G.K. Glagoly so znacheniem informatsii i sub’ektivnye sviazi ikh predikativnykh form. Slovo i grammaticheskie zakony iazyka. M.: Nauka, 1989, 211-247.

Petrova E.A. Modus i dictum kak komponenty semanticheskoi struktury predlozheniia.Sovremennyie problem filologii: voprosy teorii i praktiki. Ielabuzhskii institut KRU. Ielabuga, 2017, 149-151.

Shmeleva T.V. (1988). Semanticheskii sintaksis. Tekst lektsii iz kursa «Sovremennyi russkii iazyk». Krasnoiarsk: Krasnoiarskii Un- t, 106.

Shmeleva T.V. (1984). Smyslovaia organizatsia predlozheniia i problema modalnosti. Aktual’nyie problemy russkogo sintaksisa. M: MGU, 78-100.

Shynkaruk V.D. (2014). Modus i dyktum v strukturi rechennia. Mizhnarodnyi visnyk. Kulturologiia. Filologiia. Muzykoznavstvo. II (3), 165-172.

Shynkaruk V.D. (1998). Spivvidnoshennia dyktumu i modusu v strukturi skladnoho rechennia. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu: Zbirnyk naukovykh prats. Romanska filolohiia. Chernivtsi: ChDU, 21. 118-121.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Арутюнова Н. Д. Аномалия и язык (к проблеме языковой «картины мира»). Вопросы языкознания. 1987. № 3. С.9-19

Арутюнова Н.Д. Ассерция и негация. Логический анализ языка. М.: Индрик. 2009. 560 с.

Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка, событие, факт. М.: Наука. 1988. 338 с.

Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Едиториал УРСС. 2001. 416 с.

Димитрова С. Исключения в русском языке. Сolumbus. Ohio. Slavica publishes. 1994. 256 c.

Касимова Г.К. Глаголы со значением информации и субъективные связи их предикативных форм. Слово и грамматические законы языка. М.: Наука. 1989. С.211-247.

Петрова Е.А. Модус и диктум как компоненты семантической структуры высказывания. Современные проблемы филологии и методики преподавания языков: вопросы теории и практики. Елабужский институт КРУ. Елабуга. 2017. С.149-151.

Черемисина М.И., Колосова Т.А. Очерки по теории сложного предложения. М.: Едиториал УРСС. 2010. 226 с.

Черемисина М.И., Скрибник Е.К. Системные отношения в сфере сложного предложения: корреляции между формальным и содержательным аспектом. Системные отношения на разных уровнях языка. Новосибирск: Новосибирский ун-т. 1988. С. 6-19.

Шинкарук В.Д. Модус і диктум в структурі речення. Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство. 2014. № II (3). С.165-172.

Шинкарук В.Д. Співвідношення диктуму і модусу в структурі складного речення. Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. Романська філологія. Чернівці. ЧДУ, 1998. №.21. С.118–121.

Шмелева Т.В. Семантический синтаксис. Текст лекций из курса «Современный русский язык». Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та. 1988. 106 с.

Шмелева Т.В. Смысловая организация предложения и проблема модальности. Актуальные проблемы русского синтаксиса. М.: МГУ. 1984. С.78-100.

Real Academia Española. Nueva gramática de la lengua española. Manual. Madrid: Espasa. 2010. 1049 p.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.