УЧАСТЬ ПРОСОДИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ У РЕАЛІЗАЦІЇ СПОНУКАННЯ В ІНСТИТУЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).210996

Ключові слова:

інституційний дискурс, спонукальні конструкції, лекційний дискурс, проповідницький дискурс, просодичні характеристики

Анотація

Стаття присвячена висвітленню результатів дослідження просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань у текстах двох типів інституційного дискурсу, а саме – лекційному та проповідницькому. Виходячи з наявності загальних інтенціональних критеріїв лекційного і проповідницького дискурсів (передача знань і формування точки зору / вірування), ці дискурси в статті розглядаються як особливий вид інституційного повчаючого дискурсу з єдиною композиційною структурою. У реалізації операційних стратегій лектора і проповідника важливу роль відіграють способи спонукання аудиторії до комунікативних дій, які здійснюються, зокрема, спонукальними конструкціями. Робота містить опис результатів перцептивного фонетичного дослідження спонукальних висловлювань та їхню лінгвістичну інтерпретацію, в результаті чого представлено системний опис просодичної організації різних видів спонукальних висловлювань, що використовуються в лекційному та проповідницькому дискурсах, виокремлено характерні закономірності інтонаційної структури досліджуваних мовленнєвих реалізацій. На підставі проведеного дослідження констатовано, що гучність, темп, фразовий наголос та мелодійний контур є основними просодичними засобами здійснення спонукання у будь-яких частинах тексту лекції чи проповіді. Залежно від ступеня участі просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань були виокремленні три основні просодичні компоненти, які беруть участь у диференціації типу лекції або проповіді. У лекційному дискурсі просодичними параметрами, що диференціюють аудиторну/он-лайн лекцію є мелодія, наголос та темп вимови. У проповідницькому дискурсі основними просодичними маркерами диференціювання храмової/ дистантної проповіді є мелодія, ритм та гучність. Аудиторський аналіз уможливив констатацію існування певної закономірності у вживанні спонукальних висловлювань залежно від типу лекційного та проповідницького дискурсів і їхньої композиційної частини та продемонстрував концентрацію найбільшого числа диференційних інтонаційних ознак у вступі та найменшого – в загальній основній частині текстів. Основним результатом аудиторського аналізу виявилося висування певних інтонаційних параметрів як інформативних для реалізації та диференціації спонукальних висловлювань у різних типах дискурсу.

Посилання

Karasik, V. I. (2000). About the Types of Discourse [O tipah diskursa. Jazykovaja lichnost': institucional'nyj i personal'nyj diskurs: sb. nauch. tr.] , Volgograd: Peremen, 5–20.

Kravchenko, N. A.(2007). Study of the melodic component of intonation in the texts of sermons and lectures [ Issledovanie melodicheskogo komponenta intonacii v tekstah propovedi i lekcii. Zapiski z romano-germans'koї fіlologії, Vip.18], Odessa, 61–68.

Kravchenko, N. A. (2002). Linguistic means of influence in the text of the sermon[ Lingvisticheskie sredstva vozdejstvija v tekste propovedi. Zapiski z romano-germans'koї fіlologії, Vip.12], Odessa,103–108.

Neustroev, K. S. (2008). Ways of expressing motivation and influence: on the material of modern English [Sposoby vyrazhenija pobuzhdenija i vozdejstvija: na materiale sovremennogo anglijskogo jazyka: avtoref. dis. na soisk. uch. step. kand. filol. nauk: spec. 10.02.19 «Teorija jazyka»], Rostov.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-02

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА