МЕЛОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ШОТЛАНДСЬКОГО ВАРІАНТУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Анотація

Стаття виконана в руслі сучасної соціофонетики. Функціонування англійської мови в Шотландії характеризується взаємодією регіональної вимовної норми, діалектів скотс, а також гельської мови. У ситуації двомовності інтерференція цих двох мовних систем привела до виникнення великої кількості мішаних мовних форм. У пропонованій роботі зроблено спробу виявити в неформальному спонтанному мовленні інформантів з м. Глазго, представників двох вікових груп просодичні маркери їх мовленнєвої поведінки. Виокремленні під час дослідження вікові просодичні особливості мовленнєвої поведінки шотландців виявили характерні відмінні риси кожної з досліджуваних вікових груп. Так, для чоловіків, представників шотландського розмовного діалекту м. Глазго характерним є подрібнене синтагматичне членування, превалювання однонаголошеної шкали та висхідного завершення інтонаційної групи. Для чоловіків, студентів коледжу, віком 19 і 20 років типовим в їхній мовленнєвій поведінці є дуже подрібнена делімітація мовленнєвого потоку і вживання емфатичних термінальних тонів, які на тлі вузького діапазону роблять мовлення емоційно-нейтральним. Специфічною особливістю мовлення представників шотландського діалекту є використання низького ненаголошеною передтакту в комбінації з високим ядровим складом і підвищуваним рівнем заядрових складів. Отже, враховуючи проведений просодичний аналіз можна стверджувати, що елементи міського розмовного діалекту найяскравіше представлені в молодіжному мовленні на тлі вживання емоційних моделей просодичного оформлення мовлення. Результати дослідження, отримані під час перцептивного аналізу, сприяють подальшому вивченню соціофонетичного варіювання мовлення шотландців.