РЕАЛІЇ В ОРИГІНАЛІ ТА ПЕРЕКЛАДІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).210994Ключові слова:
безеквівалентна лексика, реалія, переклад, передача, вихідна мова, мова перекладуАнотація
В статті надається стислий огляд поглядів дослідників на визначення реалій, їх класифікацію, проблему передачі реалій при перекладі. Матеріалом дослідження послугували російські народні казки та їх переклад англійською мовою. Світова література – це живий організм, який об'єднує літератури різних країн в єдину, цілісну систему, що безперервно розвивається і живе за своїми власними законами. Особливе місце серед культурного літературного спадку людства займають фольклорні твори, зокрема народні казки. Мова становить собою певне відображення культури будь-якої нації, вона несе в собі національно-культурний код того чи іншого народу. Мова не існує поза культурою. Тісний зв'язок між вивченням мови фольклору та культури не підлягає сумніву. В будь-якій мові є такі мовні одиниці, в яких національно-культурний компонент закладений у самій їх семантиці. Це прецедентні імена, реалії, звертання, власні назви, фразеологізми тощо, тобто те, що ряд вчених назвали безеквівалентною лексикою. Найпоширенішим терміном на позначення етнокультурної / етноспецифічної лексики став термін «реалія». Проблема перекладу реалій вважається однією з найголовніших та найскладніших у міжкультурному аспекті перекладу та дослідженнях національно-культурної специфіки мови і мовленнєвої діяльності. Якщо мовне і культурне розмаїття сьогодні визначене як багатство цивілізації, то саме переклад працює на його збереження. Переклад виступає як засіб захисту національних мов і культур, даючи імпульси для їхнього саморозвитку і водночас вберігаючи їх від надмірного іншомовного впливу. Художній переклад з'єднує шедеври національних літератур у класику світової літератури, що дає кожному з нас унікальний шанс побачити цей світ через призму представника іншої нації, іншої ментальності. Саме проблемі передачі слів-реалій як етноспецифічної лексики при перекладі й присвячена дана стаття.
Посилання
Fedorov, A.V. (2002). Osnovy obshhej teorii perevoda. Spb: Filologija-Tri.
Latyshev, L.K. (1988). Perevod: problemy teorii, praktiki i metodiki prepodavanija. M.: Prosveshhenie.
Vlahov, S.I., Florin, S.P. (2009). Neperevodimoe v perevode. M.: Valent.
Zorivchak, R.P. (1989). Realiia i pereklad (na materiali anhlomovnykh perekladiv ukrainskoi prozy). Lviv: Vyd-vo pry Lviv. un-ti.
Kazakova, T.A. (2003). Prakticheskie osnovy perevoda. English – Russian. Uchebnoe posobie. M.: Sojuz.
Barhudarov, L.S. (2008). Jazyk i perevod: Voprosy obshhej i chastnoj teorii perevoda. M.: Izd-vo LKI.
Narodnye russkie skazki. Iz sbornika A.N. Afanas'eva / Vstup. Stat'ja V. Anikina. (1982). M.: Pravda.
Russian Fairy Tales / Translated by Norbert Guterman from the collections of Aleksandr Afanas’ev. (2006). New York: Random House, Inc.
Ozhegov, S.I. (1986). Slovar' russkogo jazyka. 18-e izd., stereot. M.: Rus. Jaz.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.