CТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРОТЕСТАНТСЬКОЇ ПРОПОВІДІ

Автор(и)

  • С. С. Богуславський Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).210993

Ключові слова:

синхронічна теолінгвістика, протестантський проповідницький дискурс, структурно-семантичні особливості

Анотація

Стаття присвячена дослідженню протестантського проповідницького дискурсу, розгляду композиційних і структурно-семантичних особливостей німецькомовної протестантської проповіді з позицій частинної синхронічної теолінгвістики. У статті розглядаються особливості протестантизму, як християнської релігійної течії, що заснована на вірі в Христа і базується на чотирьох основних принципах: 1) sola fide (тільки вірою); 2) sola gratia (тільки Божою милістю); 3) solus Christus (тільки Христос); 4) sola Scriptura (тільки Святе Письмо). Розгляд історії розвитку протестантської церкви в зіставленні з іншими християнськими течіями дозволив констатувати акцентуацію протестантизму на внутрішньому світі людини, що і відбивається в змістовних і структурних особливостях центральної дії протестантського богослужіння – проповіді. Метою статті є теолінгвістічне дослідження структурно-семантичних особливостей німецькомовної протестантської проповіді. Поставлена мета передбачає вирішення наступних завдань: визначення місця протестантського проповідницького дискурсу в системі релігійних дискурсів, розгляд історії становлення протестантського проповідництва; дослідження композиційних особливостей протестантських проповідей, аналіз лінгвальних засобів організації тексту проповіді. На підставі лінгвального аналізу текстів німецьких проповідей і з урахуванням екстралінгвальних складових проповідницького дискурсу виявилося можливим виділити набір лексичних, морфологічних і синтаксичних засобів, що сприяють досягненню впливового ефекту протестантської німецькомовної проповіді. Дослідження німецькомовного протестантського проповідницького дискурсу з позицій частинної синхронічної теолінгвістики відкриває перспективи подальшого комплексного вивчення цього виду мовленнєвої діяльності впливового типу.

Посилання

Bluvberg, S.V. (2007). Religioznyj diskurs. Struktura i specificheskie priznaki protestantskoj propovedi kak raznovidnosti religioznogo diskursa. Social'naja politika i sociologija. 2, 223-235.

Vorkachev, S.G. (2004). Schast'e kak lingvokul'turnyj koncept. M.: Gnozis.

Karasik, V.I. (2002). Jazykovoj krug: lichnost', koncepty, diskurs. Volgograd: Peremena.

Koncharevich, K. (2012). K teoretiko-metodologicheskomu obosnovaniju sopostavitel'noj teolingvistiki (na materiale russkogo i serbskogo jazykov). VII mezhdunarodnyj simpozium dostizhenija i perspektivy sopostavitel'nogo izuchenija russkogo i drugih jazykov. 14–22.

Postovalova, V.I. (2012). Teolingvistika v sovremennom religioznom diskurse. URL: https:// cyberleninka.ru/ article/n/teolingvistika-v-sovremennom-gumanitarnom-poznanii-istoki-osnovnye-idei-i-napravleniya.pdf.

Cherenkov, M. (2009). Protestantizm jak rafіnovane hristijanstvo: [monografіja]. Ukrajins'ke relіgіeznavstvo. K.

Gottes Friedensbewegung: Böses mit Guten überwinden – Predigt zu Römer 12, 17-21 (2020). URL: https://predigten.evangelisch.de/predigt/gottes-friedensbewegung-boeses-mit-guten-ueberwinden-predigt-zu-roemer-12-17-21-von-michael

Van Noppen, J.-P. (2004). From Theolinguistics to Critical Theolinguistics: the Case for Communicative Probity. URL: http://www.jovanoppen.tk.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-02

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА