ПОХВАЛА, КОМПЛІМЕНТ І ЛЕСТОЩІ ЯК ТАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ІНТИМІЗАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).210991

Ключові слова:

ввічливість, інтимізація, комунікативна стратегія, комунікативна тактика, похвала, комплімент, лестощі

Анотація

У статті проаналізовано функціонування висловлювань похвали, компліменту і лестощів як тактик реалізації стратегії інтимізації спілкування. Позитивно-оцінні висловлювання похвали, компліменту і лестощів диференційовані з точки зору об’єкта і предмета оцінки. Обговорюються лінгвістичний статус і прагматичні особливості комунікативної стратегії інтимізації як стратегії позитивної ввічливості. Матеріал аналізу становлять 1500 контекстів вираження позитивної оцінки, отримані методом суцільної вибірки з англомовних художніх творів. Встановлено, що інтенції адресантів позитивної оцінки не вичерпуються наміром повідомити своє позитивно-оцінне ставлення до об’єкта оцінки і створити позитивний емоційний фон, а характеризуються також прагненням регулювати поведінку адресата, створити з ним контакт, гармонійні відносини, маніпулювати ним, дотриматися комунікативного ритуалу і т.і. Крім того, за допомогою позитивно-оцінних висловлювань реалізуються стратегії як позитивної, так і негативної ввічливості. Стратегію інтимізації спілкування віднесено до стратегій позитивної ввічливості, поряд з такими стратегіями, як контакто-встановлююча стратегія та стратегія збереження обличчя співрозмовника. Стратегія інтимізації спілкування, відома також як стратегія солідаризації, приналежності до однієї групи, акцентує увагу на спільному світогляді, спільних інтересах та прагненнях співрозмовників. Як показує аналіз фактичного матеріалу, саме позитивнооцінні висловлювання допомагають демонструвати солідарність зі співрозмовником і створювати «мову малого соціуму», маркер своєї мови, протиставленій мові інших соціумів. Позитивно емоційно налаштований комунікант за допомогою позитивної оцінки об'єкта дійсності прагне створити певний тип спілкування, інтимно-довірливий та дружньофамільярний. Співрозмовники, таким чином, об'єднуються у спільноту, здійснюючи обмін значущими для них обох почуттями, переживаннями. Аналіз вибірки дозволяє дійти висновку, що дана стратегія найбільш часто застосовується адресантами компліменту.

Посилання

Dubskih A.I. (2014). Realizatsiya kommunikativnoy strategii samoprezentatsii lichnosti v massmedialnom diskurse (na materiale «zvezdnyih» intervyu) : Dis. ... kand. filol. nauk. 10.02.19. Chelyabinsk.

Issers O.S. (2008). Kommunikativnyie strategii i taktiki russkoy rechi. Moskva : Izd-vo LKI, 2008.

Murashkina E. V. (2004). Kompliment kak regulyativnyiy rechevoy akt (na materiale angliyskogo yazyika) : Dis. ... kand. filol. nauk. 10.02.04. Tver.

Trofimova N.A. (2008). Ekspressivnyie rechevyie aktyi : semanticheskiy, pragmaticheskiy, grammaticheskiy analiz : Monografiya. SPb : Izd-vo VVM.

Barr E. (2007). Out of my Depth : London: Headline Review.

Brown P., Levinson S. (1987). Politeness : Some universals in language usage. Cambridge : Cambridge University Press.

Morton K. (2010). The Distant Hours. London : Pan Books. Roberts G.D. (2008). Shantaram. London : Abacus.

Ruston J. (2010). To Touch the Stars. London : Headline Review. Spark M. (2006). Symposium. London : Virago.

Trollope J. (1993). The Men and the Girls. London : Black Swan.

Weldon F. (2001). The Bulgari connection. Glasgow : Flamingo.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-02

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА