ХУДОЖНЯ КОМУНІКАЦІЯ ЯК РІЗНОВИД КОМУНІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.1(42).168915Ключові слова:
художня комунікація, драматургічний твір, комунікативні стратегії і тактикиАнотація
Стаття присвячена огляду особливостей художньої комунікації, зокрема, у драматичному творі. В рамках комунікативної теорії драматургічний твір трактується як особливий різновид мовного висловлювання, в якому автор адресує свої інтенції, наміри, мотиви читачеві за допомогою комунікативних стратегій та тактик. Визначаючи драматургічний твір як текст, тип висловлювання, завдяки якому здійснюється комунікація між адресантом та адресатом через обрані комунікативні стратегії та тактики для досягнення прагматичної мети, пропонуємо власну класифікацію комунікативних стратегій. Виділяємо два види комунікативних стратегій: 1) комунікативну стратегію експериментаторства з формою драматичного тексту; 2) змістову комунікативну стратегію. Проаналізувавши вищезазначені моделі комунікації можемо виділити наступні характеристики комунікації в драматургічному тексті: наявність наративу як базової категорії характеристики адресанта; діалогічність, театральність цілісність, інтертекстуальність, протяжність у часі та просторі, можливість сприйняття, конденсації та трансформації інформації як текстової характеристики; ігровий момент як принцип відображення дійсності в тексті та сприйнятті адресата, здатність до інтерпретації та творення нових смислів тексту. Дані характеристики враховують всі складові комунікативного акту в драматургічному тексті та сприяють виявленню комунікативних стратегій тексту, адже саме вони визначають специфіку творів українських драматургів ХІХ-ХХ століття.Посилання
Bakhtin, M. M. (1997). Iz arkhivnykh zapisey k rabote «Problemy rechevykh zhanrov». In Sobr.soch. v 7 t. T. 5. M.: Russkiye slovari, 207-286.
Batsevich, F. S. (2004). Osnovi komuníkativnoí língvístiki (Pídruchnik). Kiív: Akademíya.
Geyzinga, Y. (1994). Homo Ludens. Dosvíd viznachennya ígrovogo yelementa kul’turi. K.: Osnova.
Yevreinov, N. N. (1911). Khudozhniki v teatre V. F. Komissarzhevskoy. In Pamyati Very Fedorovny Komissarzhevskoy. URL: https://www.twirpx.com/file/2402394/
Zhenett, Zh. (1998). Figury. Raboty po poetike. V 2-kh t. M.: Izd. im. Sabashnikovykh.
Issers, O. S. (2002). Kommunikativnaya strategiya i taktika russkoy rechi. M.: URSS.
Kamenskaya, O. L. (1990). Tekst i kommunikatsiya. M.: Vysshaya shkola.
Kolshanskiy, G. V. (1980). Kontekstnaya semantika. M.: Nauka.
Krasnikh, V. V. (2003). «Svoy» sredi «chuzhikh»: mif ili real’nost’? M.: ITDGK.
Mal’kovskaya, I. A. (2005). Znak kommunikatsii. Diskursivnyye matritsy. M.: KomKniga.
Medvedeva, L. M. (1989). O tipakh rechevykh aktov. In Vestnik Khar’kovskogo gos. un-ta. №339, 42-46.
Pocheptsov, G. G. Teoríya komuníkatsíí. URL: http://socium.ge/downloads/komunikaciisteoria/pochepcov%20teoria%20komunikacii.pdf
Propp, V. Ya. (1968). Morfologiya skazki. M.
Pyatigorskiy, A. M. (1962). Nekotoryye obshchiye zamechaniya opisatel’nogo rassmotreniya teksta kak raznovidnosti signala Strukturno-tipologicheskiye issledovaniya. M.: Nauka.
Selivanova, Ye.A. (2002). Osnovy lingvisticheskoy teorii teksta i kommunikatsii (Monograficheskoye uchebnoye posobiye). Kiyev: Izd-vo ukr. Fitosotsiologicheskogo tsentra.
Tarasov, Ye.F. (1975). Status i struktura teorii rechevoy kommunikatsii. In Problemy psikholingvsitiki. M., 139-150.
Todorov, Tsv. (2006). Ponyattya líteraturi ta ínshí yese. K.: Kiêvo-Mogilyans’ka akademíya.
Fedorov, V. V. (2002). Tri lektsii ob avtore. Donetsk: OOO «Yugo-Vostok, LTD».
Shklovskiy, V. B. (1983). O teorii prozy. M.: Sov. pisatel’.
Birdwhistell, R.L. (1970). Kinesics and Context: Essays on Body Motion Communication. Philadelphia.
Richmond, V. P., McCroskey, J.C. (2004). Non-verbal Behavior in Interpersonal Relations. Boston: Pearson Education, Inc.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
