ОБСЦЕННІ ЗАГАДКИ: МЕХАНІЗМИ ДВОЗНАЧНОСТІ

Анотація

Статтю присвячено проблемі двозначності в обсценних загадках. Засоби формування двозначності аналізуються на прикладах французьких, іспанських і українських обсценних загадок. Методи дослідження включають метод суцільної вибірки на етапі відбору матеріалу, семантичний і контекстуальний аналіз на етапі дослідження загадок, порівняльний аналіз на етапі міжмовного зіставлення. Ми виокремлюємо логічні та стилістичні засоби двозначності, як і власне лінгвістичні, зокрема специфічну лексику обсценних загадок. Логічні засоби поєднуються зі стилістичними і передбачають заміну цілого частиною та широке використання персоніфікацій. Ми аналізуємо частини мови, завдяки яким обсценні загадки стають двозначними. Особливу увагу приділено іменникам, які позначають людей, тварин, частини тіла та тілесні рідини, елементи одягу. Не меншу вагу мають специфічні дієслова, прикметники та дейктичні слова. Дослідження обсценних загадок, здійснене на матеріалі трьох мов, показує, що, попри незначні міжмовні відмінності, двозначність обсценних загадок формується завдяки одночасному впливу кількох засобів. Це: 1) специфічна лексика, що може інтерпретуватися по-різному, або ж багатозначні слова; 2) національні символи, які додають нові шари значення до семантики слова; 3) збіг граматичного роду предметів та статі людей, які репрезентують ці предмети у загадках; 4) використання персоніфікацій; 5) заміна широкого поняття його частиною. Обсценні загадки – яскравий зразок мовної гри, у якому відповідь не менш важлива, ніж запитання. У статті також розглянуто жанри, подібні до обсценних загадок, які у перспективі можуть стати предметом лінгвістичного дослідження.