ГАЗЕТНІ ТЕКСТИ ЯК ЦІЛІСНІСТЬ: НАДТЕКСТ / ГІПЕРТЕКСТ / МАКРОТЕКСТ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.1(42).168879Ключові слова:
газетна стаття, надтекст, гіпертекст, макротекст, текстові параметриАнотація
У статті пропонується розглянути можливості термінологічної фіксації іменування для сукупності газетних публікацій, що з’являються на сторінках послідовних випусків одного періодичного видання, покликані висвітити той чи інший епізод розвитку референтної ситуації та утворюють великий текст. Досліджуване цілісно-дискретне текстове утворення характеризується наративними (зображені простір, час, дійові особи) та дискурсивними характеристиками (узгодженість фіксованих у окремих текстах авторських позицій, налаштованість на реакцію читацької аудиторії, зв’язок із референтною ситуацією, яка розгортається навколо одної чи кількох головних подій). Досвід роботи з великими текстовими утвореннями, який вже існує в науковій спільноті, пропонує апробовані варіанти. В статті пропонується розглянути три варіанти іменування досліджуваного корпусу текстів: надтекст, гіпертекст та макротекст. Кожне з цих термінопонять має власну сферу застосування та низку визначальних смислових ознак. Отже, надтекст характеризують такі параметри як інваріантність (існування тексту-інваріанту, варіантом якого є кожен з досліджуваної сукупності текстів), позачасовість (часовий фактор не є важливим), домінування естетичної функції (на противагу інформаційній). У свою чергу, гіпертекст визначається фрагментарністю (ділення на фрагменти – тексти-блоки, що передбачає можливість переходу між текстами), досяжність (потрапляння до гіпертексту уможливлюється входом з будь-якого місця), активна читацька діяльність (саме читач обирає місце входу), комунікативне “рівноправ’я” між окремими текстами, які є об’єднаними спільною темою та складають великий текст. Для іменування газетних текстів, які становлять корпус досліджуваних текстів, ми обираємо термін “макротекст”. Виходячи з наративних та дискурсивних особливостей досліджуваного корпусу текстів (зокрема, зв’язок текстового та позатекстового часу, цільність з точки зору суб’єктної організації, розвиток сюжету), ми пропонуємо для його позначення використовувати термін «макротекст».Посилання
Bahtin M.M. (1979) Iz zapisej 1970 – 1971 godov. In Jestetika slovesnogo tvorchestva / Sost. S. G. Bocharov. M., 336-360.
Behta І. A. (2004) Diskurs naratora v anglomovnіj prozі. Kyiv.
Boguslavskaja V.V. (2008) Modelirovanie teksta: lingvosociokul’turnaja koncepcija. Analiz zhurnalistskih tekstov. Izd. 2-e. – M.
Borbot’ko L.A. (2011) O razgranichenii ponjatij «metatekst», «paratekst», «intertekst» i «sverhtekst» (na materiale sovremennyh p’es). In Vestnik MGU. Serija «Lingvistika». № 2, 19-23.
Vloh N.M. (2012) Rizomatichnіst’ anglomovnogo postmodernіsts’kogo hudozhn’ogo tekstu. In Anglіstika ta amerikanіstika. Vip. 9, 178 – 182.
Dedova O.V. (2001) Lingvisticheskaja koncepcija giperteksta: osnovnye ponjatija i terminologicheskaja paradigma. In Vestnik Mosk. un-ta. Ser. 9. Filologija, № 4, 22-36.
Zhenett Zh. (1998) Figury. V 2-h tomah. Tom 1. M.
Kolegaeva I.M. (1991) Tekst kak edinica nauchnoj i hudozhestvennoj kommunikacii. – Odessa.
Kolegaeva I.M. (2008) Tekstovaja paradigma: MIKRO-, MAKRO-, MEGA-, GIPER-, i prosto TEKST. In Zapysky z romano-germans’koi’ filologii’. Vyp. 20. Juvilejnyj, prysvjachenyj 80-richchju prof. V.A. Kuharenko. – Odesa, 70-79.
Kuharenko V.A. (2004) Interpretacija tekstu: Navchal’nyj posibnyk dlja studentiv starshyh kursiv fakul’tetiv anglijs’koi’ movy. Vinnycja.
Lazarenko S. V. (2007) Zasoby ta formy reprezentacii’ zv’jaznosti v gazetnomu teksti: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. fylol. nauk: spec. 10.02.01 „Ukrai’ns’ka mova”. Kyiv.
Loshakov A.G. (2008) Sverhtekst: semantika, pragmatika, tipologija. Avtoref. diss. … dokt. filol. nauk: 10.02.01. Kirov.
Nazarova L. V. (2010) Aspekty giperteksta i internet-diskursa. In Tekst – Diskurs. Gipertekst – Internet-diskurs: sbornik nauchnyh statej. S-Pb., 140 – 162.
Nikiforova Zh. A. (2010) Problema avtonomnosti zagolovka v strukture giperteksta gazetnogo nomera. In Vestnik Cheljabinskogo gosudarstvennogo universiteta. № 11 (192). Filologija. Iskusstvovedenie. Vyp. 42, 87 – 92.
Selivanova E. A. (2004) Osnovy lingvisticheskoj teorii teksta i kommunikacii. K.
Sergienko P.I. (2009) Lingvokognitivnye osobennosti jelektronnogo giperteksta (na materiale anglijskogo jazyka). Avtoref. diss. … kand. filol. nauk: 10.02.04. M.
Slovar’ kul’tury XX veka (1997). [Electronic resource]. - Mode of access: http://philosophy.ru/edu/ref/rudnev/index.htm
Soboleva O. V. (2013) Gipertekst kak sposob organizacii hudozhestvennoj literatury v internet-prostranstve. In Vestnik Cheljabinskogo gosudarstvennogo universiteta. №1 (292). Filologija. Iskusstvovedenie. Vyp. 73, 130–133.
Sovremennyj tolkovyj slovar’ russkogo jazyka (2006). V 3t. T.F. Efremova. M., T. 1.
Terekhova L. V. (2004) Temporal’naja struktura gazetnogo makroteksta // Zapysky z romanohermanskoi filolohii. Odesa, Vyp.15. 223 – 237.
Terekhova L. V. (2015) Gazetnyj makrotekst: edinstvo kategorij VREMJA, PROSTRANSTVO, CHELOVEK v publikacijah o krizisnoj situacii (na materiale anglojazychnoj periodiki): diss. … kand. filol. nauk: 10.02.04. Odessa.
Terekhova L. V. (2016) Dljashhajasja krizisnaja situacija kak faktor formirovanija prostranstva gazetnogo makroteksta // Zapysky z romano-hermanskoi filolohii / Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I.I. Mechnykova: f-t romano-hermanskoi filolohii. Vyp.1 (36). Odesa, 167-174.
Terekhova L. (2017) Oppozytsyia “SVOI” – “CHUZHOI” v hazetnom makrotekste // Zbirnyk naukovykh prats “Pivdennyi arkhiv”. Vyp.66. Khersonskyi derzhavnyi universytet, Kherson,. – S.160-164.
Toporov V. N. (2003) Peterburgskij tekst russkoj literatury: Izbrannye trudy. – Sankt-Peterburg.
Chuvil’skaja E. A. (2009) Struktura i semantika literaturnogo gipernarrativa (na materiale russkogo i nemeckogo jazykov). Avtoref. dis. … kand. filol. nauk: 10.02.20. – Tjumen’.
Jepshtejn V. L. Vvedenie v gipertekst i gipertekstovye sistemy. – [Electronic resource]. - Modeof access: http://www.ipu.rssi.ru/publ/epstn.htm
Jacimіrs’ka M. (2011) Sinergіja persvazivnostі nelіnіjnih tekstіv. In Vіsnik L’vіv. un-tu. Serіja zhurn. Vip. 35, 289–294.
Aarseth E. (1994) Nonlinearity and literary theory. In Hyper/Text/Theory / Ed. by G. Landow. Baltimore and London, 51 – 87.
Bex T. (2001) Variety of written English: texts in society: societies in text. L., NY.
Eco U. (1996) From Internet to Gutenberg [Electronic resource]. – The Italian Academy for Advanced Studies in America. – Mode of access: http://joevans.pbworks.com/f/eco_internet_gutenberg.pdf
Kahn P. (1993) The Pleasures of Possibility: What is Disorientation in Hypertext? In Journal of Computing in Higher Education. Vol.4(2), 57–78.
Landow G. (1992) Hypertext: The convergence of contemporal crtitical theory and technology. Baltimore and London.
Landow G. (1994) What’s a Critic to Do?: Critical Theory in the Age. In Hyper/Text/Theory / Ed. by Landow G. – Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press, 1 – 51.
Liestøl G. (1994) Wittgenstein, Genette, and the Reader’s narrative in Hypertext. In Hyper/Text/Theory / Ed. by G. Landow. – Baltimore and London, 87 – 121.
McHoul A. (1996) Hypertext and reading cognition. In Cognitive Technology: In Search of a Humane Interface / Ed. by Gorayska B., May J. L. – Amsterdam: Elsevier Science B. V., 347 – 359.
Moulthrop S. (1994) Rizome and Resistance: Hypertext and the Dreams. In Hyper/Text/Theory / Ed. by G. Landow. – Baltimore and London, 299 – 323.
Nelson T. (1965) Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate. In ACM ‘65 Proceedings of the 1965 20th national conference Cleveland, Ohio, USA, 84 – 100.
New York Times 2002, №№ 52260-52292
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
