DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.1(42).168848

СЕНСО́РНА МЕТОНІМІЯ ЯК МОВНИЙ ФЕНОМЕН: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ. Стаття 2

І. М. Колегаєва

Анотація


Дана публікація продовжує цикл статей, в яких розглядається сенсо́рна лексика англійської, української та російської мов, а саме прикметники колористичного і густаторного кодів. Цього разу основний інтерес зосереджений на вивченні процесів семантичної деривації і появі в лексичній структурі сенсо́рного полісеманта нових семем, утворених на основі метонімічного зсуву, коли до базової семи кольорової/густаторної ознаки додаються інші семи, при збереженні типу сенсо́рності (кольоровій/смаковій) у новоутвореній семемі. Останньою умовою сенсо́рна метонімія відрізняється від синестезії, розглянутої зокрема у першій статті циклу. Доходимо висновку, що метонімія у цілому (як феномен узуальної семантичної деривації) притаманна колористичній та густаторній лексиці всіх трьох мов, при цьому виявлені також і певні лакуни – в окремих мовах словники не реєструють метонімічних зсувів у сенсо́рних полісемантах. Усі виявлені випадки узуальної метонімії розглянуто крізь призму їхньої культурологічної обумовленості. У статті висувається і обстоюється теза про те, що причини, з яких відбуваються метонімічні зсуви та розширення семантичної структури слова, полягають у закономірностях лінгвокогнітивної номінативної творчості людей, що живуть за певних умов і практикують певні види діяльності (соціальної, виробничої, побутової). Деякі із цих причин мають загальнолюдський, деякі ареальний, а деякі вузько-етнічний характер. Наше дослідження пропонує наступну типологічну тріаду узуальної метонімії у сенсо́рній лексиці: абсолютна (реєструється в усіх трьох мовах), частотна (реєструється у двох мовах) та унікальна (реєструється словниками тільки однієї мови). Кожний із цих видів ретельно розглядається та інтерпретується на матеріалі англійської, української та російської мов.

Ключові слова


семантична деривація; сенсо́рика; сенсо́рна метонімія; культурологічна обумовленість сенсо́рної метонімії; кольорові та густаторні номінації (англійська, українська та російська мови)

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Arutjunova, N.D. (1990). Metafora i diskurs. In Teorija metafory: Sbornik./ Obshh. Red. N.D. Arutjunovoj i M.A. Zhurinskoj. M.: Progress, 5-32.

Gadamer, H-G. (1988). Istina i metod: osnovy filosofskoj germenevtiki. M.: Progress.

Zaliznjak, A. (2006). Mnogoznachnost’ v jazyke i sposoby ee predstavlenija. M.: Jazyki slavjanskih kul’tur.

Zaliznjak, A. (2001). Semanticheskaja derivacija v sinhronii i diahronii: proekt “kataloga semanticheskih perehodov”. In Voprosy jazykoznanija. M., № 2, 13-25.

Kolegaeva, I.M. (2018). Sensornaja metafora i sinestezija kak jazykovoj fenomen: lingvokognitivnyj aspekt. Stat’ja 1. In Zapiski z romano-germans’koї fіlologії. / Odes’kij nacіonal’nij unіversitet іmenі І. І. Mechnikova: f-t romano-germans’koї fіlologії. Vip. 2 (41). Odesa: KP OMD, 56-66. DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2018.2(41).151349

Nikitin, M. V. (1996). Kurs lingvisticheskoj semantiki: Uch. posobie. S.Peterburg: Nauchnyj centr problem dialoga.

Novakovs’ka, O. M. (2016). Leksiko-semantichne pole «blood» v anglomovnіj naїvnіj ta naukovіj kartinі svіtu. Dis. ... kand. fіlol. nauk: 10.02.04. Odessa.

Oljanich, A.V. (2004). Prezentacionnaja teorija diskursa: Monografija. Volgograd: Paradigma.

Selіvanova, O.O. (2017). Suchasna lіngvіstika: naprjami ta problemi: Pіdruchnik. Vid. 2-e, vipravl. і dop.

Harchenko, V.K. (2012). Lingvosensorika: Fundamental’nye i prikladnye aspekty. M.: LIBROKOM.

Barcelona, A. (2000). On the plausibility of claiming a metonymic motivation for conceptual metaphor. In Metaphor and Metonymy at the Crossroads. A Cognitive perspective. Berlin, N.Y.

(LES) Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar’ (2002). Gl. red. V. N. Jarceva. 2-e izd., dopoln. M.: Bol’shaja Rossijskaja Eenciklopedija.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс. // Теория метафоры: Сборник./ Общ. Ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.

Гадамер Х-Г. Истина и метод: основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988. 700 с.

Зализняк А.. Многозначность в языке и способы ее представления. М.: Языки славянских культур, 2006. 672 с.

Зализняк А.. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: проект «каталога семантических переходов» // Вопросы языкознания. М., 2001. № 2. С. 13-25.

Колегаева И.М. Сенсорная метафора и синестезия как языковой феномен: лингвокогнитивный аспект. Статья 1. // Записки з романо-германської філології. / Одеський національний університет імені І. І. Мечникова: ф-т романо-германської філології. Вип. 2 (41). Одеса: КП ОМД, 2018. С. 56-66. DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2018.2(41).151349

Никитин М. В. Курс лингвистической семантики: Уч. пособие. С.Петербург: Научный центр проблем диалога, 1996. 760 с.

Новаковська О. М. Лексико-семантичне поле «blood» в англомовній наївній та науковій картині світу. Дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Одесса, 2016. 208 с.

Олянич А.В. Презентационная теория дискурса: Монография. Волгоград: Парадигма, 2004. 507 с.

Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник. Вид. 2-е, виправл. і доп. 2017. 890 с.

Харченко В.К. Лингвосенсорика: Фундаментальные и прикладные аспекты. М.: ЛИБРО-КОМ, 2012. 216 с.

Barcelona A. On the plausibility of claiming a metonymic motivation for conceptual metaphor // Metaphor and Metonymy at the Crossroads. A Cognitive perspective. Berlin, N.Y., 2000.

(ЛЭС) Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд., дополн. М.: Большая Российская Энциклопедия, 2002. 709 с.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.