ЛЕКСИКА І СТРУКТУРА ІНВОКАЦІЇ ІЗІДИ В РОМАНІ ДІОН ФОРЧУН «ЖРИЦЯ МОРЯ»

Анотація

Стаття присвячена аналізу структури та лексиці інвокації Ізіди у відомому окультному романі Діон Форчун «Жриця Моря». Діон Форчун – містик, кабалістка, член герметичного ордену Золотої Зорі, засновниця ордену Братство Внутрішнього Світла, а її твори увійшли в золоту скарбницю руху нью ейдж. Роман «Жриця Моря» значно вплинув на формування сучасних релігійних течій шанування Великої Богині, зокрема на вікканство. Об’єктом дослідження у статті є інвокація – релігійний текст призову єгипетської богині Ізіди, як уособлення Великої Матері. Ізіда у романі постає, як богиня Місяця, яка є «Морем» (Sea) – Первісним Океаном, з якого з’явилося життя. Тут читач знайомиться з окультною філософією, що всі богині є одна Богиня, тому в інвокації знаходимо імена богинь різних пантеонів – єгипетського (Isis), грецького (Aphrodite, Hera, Persephone, Hecate, Ea/Rhea, Ge/Gaia), семітського (Astarte, Ashtoreth), а також сакральні імена Binah, Levanah. Жриця Моря призиває Ізіду у двох іпостасях - Вкрита Ізіди (Isis Veiled) та Викрита Ізіда (Isis Unveiled). Інвокація складається з трьох частин: зачину, основної частини та кінцівки. В зачині жриця закликає богиню прийти. Вона не просить, її звертання схоже на наказ. Тут указуються місце і час ритуалу, богиня заклинається сакральними іменами. Основна частина інвокації розповідається від імені Ізіди, про що свідчить вживання займенника першої особи однини. У даному контексті знаходимо епітети та метафори на позначення жіночих символів, що характеризують богиню. Крім цього, тут також вживаються імена схожих за функцією богинь різних пантеонів. Закінчується інвокація фінальною строфою, де указується, що богиня відгукнулась на призов та прийшла в означений час до певної особи.