DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2018.2(41).151349

СЕНСО́РНА МЕТАФОРА ТА СИНЕСТЕЗІЯ ЯК МОВНИЙ ФЕНОМЕН: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ. Стаття 1

І. М. Колегаєва

Анотація


У першій частині статті розглядається проблема співвідношення сигналів першої і другої сигнальних систем людини: яким чином сенсо́рні модальності людських відчуттів (у даному випадку зорових і смакових) позначаються вербальними одиницями англійської, української та російської мов. Лінгвокогнітивний аспект дослідження полягає, по-перше, в інтересі до вибору сенсо́рного образу-прототипу, який експліковано в дефініційних статтях узуальних лексем, що в своєму першому, основному значенні позначають одиниці колористичного і густаторного кодів. Англійські, українські та російські кольоропозначення вербалізують сенсо́рну інформацію про 8 частин спектра (6 хроматичних і 2 ахроматичних), сенсо́рна інформація про 4 базових смаки вербалізується одиницями густаторного коду. У кожній з аналізованих лексем виділені позначені в словникових статтях образи-прототипи – перцептивно сприймані об’єкти, носії відповідної якісної (смакової, колірної) характеристики. Стверджується, що вибір образів-прототипів є філогенетично обумовленим. Серед них (в залежності від представленості у всіх трьох, двох або в одній з мов) виокремлюються абсолютні, частотні і унікальні образи-прототипи. Розглянуто випадки «розмитого» характеру колорономінацій як прояв невизначеності меж їх значення – основоположної характеристики частиномовної (а саме ад’єктивної) семантики. Увага приділена детальному аналізу синестезії як варіанту сенсорної метафори в мікрогрупах номінацій колористичного і густаторного кодів.


Ключові слова


сигнальні системи; сенсо́рика; модальності сприйняття; сенсо́рна метафора; синестезія; сенсо́рний образ-прототип; колірні і густаторні номінації (англійська, українська, російська мови)

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Arutjunova, N.D. (1990). Metafora i diskurs. In Teorija metafory: Sbornik./ Obshh. Red. N.D. Arutjunovoj i M.A. Zhurinskoj. M.: Progress, 5-32.

Zagrebel'naja, N.V. (2012). Leksiko-semanticheskoe pole «Vodnoe transportnoe sredstvo» kak fragment anglojazychnoj naivnoj i professional'noj kartiny mira: dissertacija kand. filol. nauk. Odessa.

Kolegaeva, І.M. (2018). Konstrujuvannja nomіnativnogo polja konceptu: etapi ta odinicі. In Zapiski z romano-germans'koї fіlologії. Odes'kij nacіonal'nij unіversitet іmenі І.І.Mechnikova: f-t romano-germans'koї fіlologії. Vip. 1 (40). Odesa: KP OMD, 121-127.

Krasnyh, V.V. (2012). Osnovy psiholingvistiki: Lekcionnyj kurs. Izd.2-e, dop. M.: Gnozis.

Kubrjakova, E.S. (2004). Jazyk i znanie: Na puti poluchenija znanij o jazyke: Chasti rechi s kognitivnoj tochki zrenija. Rol' jazyka v poznanii mira. M.: Jazyki slavjanskoj kul'tury.

Pavlov, I. P. (1951). Poln. sobr. soch., 2 izd., t. 3, kn. 2, 335-336.

Obshhaja psihologija: Uchebnik (2005). Pod obshh.red. prof.A.V.Karpova. M.: Gardariki.

Rubinshtejn, S.L. (2002). Osnovy obshhej psihologii. Spb.: Izdatel'stvo Piter.

Selіvanova, O.O. (2017). Suchasna lіngvіstika: naprjami ta problemi: Pіdruchnik. Vid. 2-e, vipravl. і dop.

Ushakova, T.N. (2011). Rozhdenie slova: Problemy psihologii rechi i psiholingvistiki. M.: Izd-vo «Institut psihologii RAN».

Hilgard, Je. Vvedenie v psihologiju. Rezhim dostupa: http://docpsy.ru/lektsii/obshchaya-psikhologiya.html

Devi, D. Why is the Blues Called ‘Blues’? – Huffington Post, 4 January 2013.

Sherrington, Ch. (1920). The Integrative Action of Nervous System. New Haven: Yale Univ. Press.

Bol'shoj psihologicheskij slovar' (2007). Spb.: Prajm-EVROZNAK.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс. //Теория метафоры: Сборник./ Общ. Ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской. – М.: Прогресс, 1990. – С.5-32.

Загребельная Н.В. Лексико-семантическое поле «Водное транспортное средство» как фрагмент англоязычной наивной и профессиональной картины мира: диссертация канд. филол. наук. – Одесса, 2012. – 194с.

Колегаєва І.М. Конструювання номінативного поля концепту: етапи та одиниці // Записки з романо-германської філології. / Одеський національний університет імені І.І.Мечникова: ф-т романо-германської філології. – Вип. 1 (40). – Одеса: КП ОМД, 2018. – С.121-127.

Красных В.В. Основы психолингвистики: Лекционный курс. Изд.2-е, доп. – М.: Гнозис, 2012. – 333 с.

Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

Павлов И. П. Полн. собр. соч., 2 изд., т. 3, кн. 2, 1951, с. 335-336.

Общая психология: Учебник / Под общ.ред. проф.А.В.Карпова. –М.: Гардарики,2005. – 232 с.

Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – Спб.: Издательство Питер, 2002. – 720 с.

Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник. − Вид. 2-е, виправл. і доп. − 2017 . − 890 с.

Ушакова Т.Н. Рождение слова: Проблемы психологии речи и психолингвистики. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2011. – 524 с.

Хилгард Э. Введение в психологию. Режим доступа: http://docpsy.ru/lektsii/obshchaya-psikhologiya.html

Devi D. Why is the Blues Called ‘Blues’? – Huffington Post, 4 January 2013.

Sherrington Ch. The Integrative Action of Nervous System. – New Haven: Yale Univ. Press, 1920. – 404 p.

Большой психологический словарь. – Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. –672 с.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.