СЕНСО́РНА МЕТАФОРА ТА СИНЕСТЕЗІЯ ЯК МОВНИЙ ФЕНОМЕН: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ. Стаття 1

Анотація

У першій частині статті розглядається проблема співвідношення сигналів першої і другої сигнальних систем людини: яким чином сенсо́рні модальності людських відчуттів (у даному випадку зорових і смакових) позначаються вербальними одиницями англійської, української та російської мов. Лінгвокогнітивний аспект дослідження полягає, по-перше, в інтересі до вибору сенсо́рного образу-прототипу, який експліковано в дефініційних статтях узуальних лексем, що в своєму першому, основному значенні позначають одиниці колористичного і густаторного кодів. Англійські, українські та російські кольоропозначення вербалізують сенсо́рну інформацію про 8 частин спектра (6 хроматичних і 2 ахроматичних), сенсо́рна інформація про 4 базових смаки вербалізується одиницями густаторного коду. У кожній з аналізованих лексем виділені позначені в словникових статтях образи-прототипи – перцептивно сприймані об’єкти, носії відповідної якісної (смакової, колірної) характеристики. Стверджується, що вибір образів-прототипів є філогенетично обумовленим. Серед них (в залежності від представленості у всіх трьох, двох або в одній з мов) виокремлюються абсолютні, частотні і унікальні образи-прототипи. Розглянуто випадки «розмитого» характеру колорономінацій як прояв невизначеності меж їх значення – основоположної характеристики частиномовної (а саме ад’єктивної) семантики. Увага приділена детальному аналізу синестезії як варіанту сенсорної метафори в мікрогрупах номінацій колористичного і густаторного кодів.