ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПОРАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОНУКАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ЛЕКЦІЙНОМУ І ПРОПОВІДНИЦЬКОМУ ДИСКУРСАХ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню темпоральної організації спонукальних конструкцій в проповідницькому і лекційному дискурсі. Виходячи з наявності загальних інтенціональних критеріїв лекційного і проповідницького дискурсів (передача знань і формування точки зору/вірування), ці дискурси в статті розглядаються як особливий вид інституційного повчаючого дискурсу з єдиною композиційною структурою. У реалізації операціональних стратегій лектора і проповідника важливу роль відіграють способи спонукання аудиторії до комунікативних дій, які здійснюються, зокрема, спонукальними конструкціями. Серед просодичних засобів, що беруть участь в реалізації спонукання, величезна роль належить характеру зміни темпу і особливостям паузаціі. Для визначення ступеня участі темпорального компоненту інтонації в оформленні усного тексту проповіді і лекції проведено комплексний фонетичний аналіз, метою якого було виявлення загальної тенденції тимчасової організації досліджуваних дискурсів. В результаті перцептивного та електроакустичного аналізу виявлені основні темпоральні характеристики досліджуваних спонукальних конструкцій. Інструментальним шляхом зафіксовано, що темп проголошення спонукальних конструкцій у вступі в усіх досліджуваних видах тексту варіюється від уповільненого до нормального. Аналіз текстової паузаціі показав наявність відмінностей (хоча і несуттєвих) між лекцією і проповіддю, які полягають не стільки в характері використання в тексті пауз різної тривалості, скільки в процентному співвідношенні розподілу пауз різної тривалості за текстом. Частота вживання пауз різної тривалості при вимові спонукальних конструкцій безпосередньо пов'язана зі структурою тексту. Інструментальний аналіз темпоральних характеристик усних англомовних спонукальних конструкцій в лекційному та проповідницькому дискурсах дозволяє зробити висновок про наявність інтегральних та дистинктивних темпоральних параметрів досліджуваних конструкцій. Наявність інтегральних характеристик доводить можливість віднесення досліджуваних типів дискурсів до інституціонального усного дискурсу повчаючого типу.