ХАРАКТЕРИСТИКИ ПСЕВДОНАУКОВИХ ТЕКСТІВ

Анотація

У статті розглядаються приклади псевдонаукового дискурсу, а також дослідження його лінгвістичних характеристик, для яких властиве використання слів з розпливчастим змістом, технічного жаргону і застосування нейролінгвістичного програмування. Наука являє собою складну систему. Кожен день вчені досліджують явища, які не будуть зрозумілі обивателю. Наука - це набір методів, призначених для перевірки гіпотез і побудови теорій. Якщо спільнота вчених активно приймає нову ідею, і якщо ця ідея поширюється за різними напрямками і включена в дослідження, які приносять корисні знання, відображені в презентаціях, публікаціях і відкриває нові області досліджень, це, швидше за все, і є справжня наука. Вона використовує терміни і гіпотези, зміст яких буде зрозумілий тільки вузькому колу фахівців. Отже, звичайна людина не може оцінити достовірність або хибність деяких наукових теорій. Псевдонаука, в свою чергу, сповнена складною і заплутаною системою міркувань/висновків, а також безліччю наукоподібних термінів. У псевдонауці зазвичай можна зустріти привласнення відомих наукових термінів у спотвореному вигляді, і, крім того, обговорення об᾿єктів або явищ, існування яких ще навіть не доведено. Наука приймає виклики і намагається критично розглянути різні теорії. З іншого боку, псевдонаука схильна вороже сприймати будь-який виклик своїй догмі. Проблема полягає в розмежуванні науки і псевдонауки. Багато вчених визнають, що їхні межі досить розмиті. Тому метою даної статті є виявлення характерних особливостей, властивих такому феномену, як псевдонаука.