DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2018.2(41).143578

ЕКСПЛІЦИТНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ІНКЛЮЗИВНОСТІ В НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Я. В. Бедрич

Анотація


В статті досліджується категорія інклюзивності в мові науки (на матеріалі англо-американських статей у галузі інформаційно-комунікаційних технологій). Деякі аспекти інклюзивності розглядалися в філософії, педагогіці та лінгвістиці, хоча комплексне вивчення інклюзивності, як окремої категорії писемного наукового дискурсу, відсутнє. Маємо на меті дослідити когнітивну структуру, засоби вираження та дискурсивні властивості категорії інклюзивності. Чому матеріалом дослідження слугують саме англо-американські статті в галузі інформаційно-комунікаційних технологій? Наукова стаття є одним з головних жанрів наукового писемного дискурсу. Вона використовується для обміну знань в науковій спільноті. Основним завданням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є зміна світу на краще. Головними превагами ІКТ є: покращення міжнародної торгівлі та розвиток світового економічного ринку; глобалізація культури та комунікації; надзвичайно широкі можливості для людей мати доступ до навчання, охорони здоров'я, культурної діяльності та ін. Ми розглядаємо категорію інклюзивності як когнітивно-дискурсивну категорію наукового дискурсу. Вона може втілюватись вербально та візуально. Основними засобами вираження категорії інклюзивності є експліцитні, імпліцитні та напівімпліцитні лексичні одиниці. Експліцитні засоби вираження – це лексичні одинці, в яких міститься явно виражена сема інклюзивності. Ми виділяємо п'ять основних груп експліцитної інклюзивності: дієслова та фразові дієслова, іменники, прикметники, граматичні конструкції та заперечні звороти із експліцитним запереченням. Кількісний аналіз показав, що експліцитні лексичні одиниці інклюзивної семантики становлять три четверті усіх засобів вираження цієї категорії.

Ключові слова


мова науки; експліцитна інклюзивність; інформаційно-комунікаційні технології; науковий дискурс; лексична одиниця; кількісні дані

Повний текст:

PDF (English)

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Aristotel. (2002). Metafizika. Perevody. Komentarii. SPb.: “Aleteiia”.

 Vindelband V. (1993). Platon. K.: “Zovnishgorvydav Ukrainy”.

 Gegel G. (1974). Entciklopediia filosofskih nauk: v 3-h t. D. Sitkovskii (Ed.), Nauka logiki (Vol.1). M.: “Mysl”.

 Gusserl E. (2011). Logicheskie issledovaniia. Issledovaniia po fenomenologii i teorii poznaniia (Vol. 2, Part 1). M.: “Akademitcheskii Proekt”.

Zhabotinskaja, S. (2013). Imja kak tekst: konceptual'naja chast' leksicheskogo znachenija (analiz imeni jemocii). Kognicija, kommunikacija, diskurs: Mezhdunarodnyj jelektronnyj sbornik nauchnyh trudov, 6, 47-76. Retrieved from
https://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/vypusk-no6 2013/zabotinskaa-s-a 

Ilchenko O. (2014). International Communicaton: Science, Technology, Education, Journalism (English-Ukrainian-Russian Dictionary): Anhlo-ukrainsko-rosiiskyi slovnyk mizhnarodnoi komunikatsii: nauka, tekhnika, osvita, zhurnalistyka. K.: Vydavnyche pidpryiemstvo “EDELVEIS”. 

Kant. I. (1993). Sochineniia v 4-h tomah na russkom i nemetckom iazykakh. N. Motroshylova, B. Tushlihg (Ed.), Traktaty i stati (Vol.1). М.: Izd. Firma AO “Kami”.

Kubriakova E. (2004). Iazyk i znanie: Na puti polucheniia znanii o iazyke: Chasti rechi s kognitivnoi tochki zreniia. Rol iazyka v poznanii mira. M.: ”Iazyki slavianskoi kultury”. 

Osnovy inkliuzyvnoi osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk. (2012). К.: “А.S.К.”

Selivanova O. (2008). Suchasna linhvistyka: napriamy ta problemy. Poltava: “Dovkillia”.

Sossiur F. (1977). Trudy po iazykoznaniiu. M. Retrieved from http://www.classes.ru/grammar/143.Saussure-linguistique/

 Ter-Minasova (2000). Iazyk I mezhkulturnaia kommunikatciia. M.: “Slovo”.

 Frels, K., Onwuegbuzie, A., & Slate, J. (2010). A Typology of Verbs for Scholarly Writing. Research in the Schools, 17(1), Sam Houston State University,

 Greenberg, J. (1978). Universals of human language: Word structure. Stanford: “Stanford University Press”.

 Jacobson C. Some Notes on Gender-Neutral Language. Retrieved from https://www2.stetson.edu/secure/history/hy10302/nongenderlang.html

 Longman Dictionary of Contemporary English. (2005). Harlow: “Pearson Education Lim.”.

 Rosch E. (1978). Principles of categorization. Hillsdale, NJ: Erlbaum,

 Smith E. (1981). Categories and concepts. Cambridge, MA: Harvard University Press.

 

References of illustrative material:

IEEE Communications Magazine (2008-2014). Retrieved from http://www.comsoc.org/

 The International Journal on Advances in Intelligent Systems (2010-2014). Retrieved from http://www.iariajournals.org/intelligent_systems/index.html

 The International Journal on Advances in Internet Technology (2010-2015). Retrieved from http://www.iariajournals.org/internet_technology/index.html

 The International Journal on Advances in Networks and Services (2010-2015). Retrieved from  http://www.iariajournals.org/networks_and_services/index.html

 Journal of Telecommunications System and Management (2013-2014). Retrieved from http://omicsgroup.org/journals/telecommunications-system-management.php

 Telecommunications Policy (2013-2014). Retrieved from http://www.journals.elsevier.com/telecommunications-policy/

 The International Journal on Advances in Systems and Measurements (2010-2015). Retrieved from http://www.iariajournals.org/systems_and_measurements/index.html

 The International Journal on Advances in Telecommunications (2010-2015). Retrieved from http://www.iariajournals.org/telecommunications/index.html





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.