РИТУАЛ БОГОСЛУЖІННЯ ЯК СЕМІОТИЧНИЙ ВИЯВ СИНЕРГІЙНОСТІ МОЛИТОВНОГО ДИСКУРСУ

Автор(и)

  • Н. О. Кравченко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2018.1(40).137069

Ключові слова:

релігійний (молитовний) дискурс, синергійність, ритуал богослужіння, сакральність

Анотація

В статті представлено аналіз лінгвальних та екстралінгвальних особливостей ритуалу англіканського богослужіння, що сприяють досягненню синергійного ефекту молитовного дискурсу. Доведено, що ритуальна комунікація є окремим специфічним типом комунікації, де сакральність є суттєвою частиною семантики ритуалу Богослужіння і однією з базових категорій при дослідженні синергійності релігійного дискурсу.

Посилання

Burd’e, P. (2001). Prakticheskij smysl / Per. s fr.: A. T. Bikbov, K. D. Voznesenskaja, S. N. Zenkin, N. A. Shmatko; Otv. red. per. i Poslesl. N. A. Shmatko. SPb.: Altejja.

Gennep, A. (1999). Obrjady perehoda. Sistematicheskoe izuchenie. M.: Vostochnaja literatura, 10-19.

Karasik, V.I. (1999). Religioznyj diskurs. In Jazykovaja lichnost’: problemy lingvokul’turologii i funkcional’noj semantiki: Sb.nauchn.tr. Volgograd: Peremena, 25-34.

Mihel’son, O.K. (2002). Istorija religij i Novyj gumanizm M. Jeliade. In Religiovedenie, № 4, 52–71.

Filosofskij slovar’ [Electronic resource]. – Mode of access: http://mirslovarei.com/content_fil/sinergija-8009.html .

Common Worship: Daily Prayer: Services and Prayers for the Church of England (2002). London: Church House Publishing.

Marshall, D. (2002). Behavior, Belonging, and Belief: A Theory of Ritual Practice. In Sociological Theory. № 20-3, 360-380.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-09

Номер

№ 1(40) (2018)

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Записки з романо-германської філології

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи  на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно  розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.