РОЗВИТОК СЛОВОТВОРЕННЯ В ДАВНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2025.1(54).338554Ключові слова:
давньоверхньонімецька мова, мовна структура, розвиток словотворення, дескриптивний та історично-порівняльний методи дослідження, процес префіксації і суфіксації, сучасна німецька моваАнотація
Представлена стаття присвячена розвитку словотворення у давній німецькій мові. Для утворення слів існують різноманітні засоби, серед яких є композити, конверсії, префіксація та суфіксація. Ці базові процеси словотворення продовжуються і в сучасній німецькій мові. Під час нашого дослідження були розглянуті лексичні одиниці з префіксами і суфіксами: іменники, прикметники, дієслова. В якості досліджуваного матеріалу слугували словники К. Дудена, В. Левицького, Р. Шютцайхеля. В роботі було застосовано дескриптивний та історично-порівняльний методи дослідження. На основі дослідження ми дійшли висновку, що префіксація і суфіксація відіграли важливу роль у словотворенні давньої німецької мови, бо вони є основним засобом розвитку та оновлення словникового складу. Префікси виникли спочатку з прийменників та локальних прислівників, напр.: aba, ana та ін. Більшість суфіксів розвинулися з самостійних слів, напр.: -heit, -scaft та ін. Розвиток префіксів і суфіксів у сучасній німецькій мові і в німецьких діалектах є дуже захоплюючим аспектом історії мови, бо він відображає як мовну структуру, так і регіональні відмінності. Ці словотворчі елементи мають вирішальне значення для флексібілітету і лексичного складу німецької мови, вони продовжували розвиватися з часом як у німецькій мові, так і в її діалектах.
Посилання
Bangel, M. (2018). Wortbildungsstrukturen als Wegweiser beim Dekodieren: Eine empirische Untersuchung zum Erschließen komplexer Wörter in Jahrgang 5. Hamburg: J. B. Metzler Verlag GmbH.
Bublyk, W. W. (2004). Geschichte der deutschen Sprache: Ein Lehrbuch für Fakultäten und Pädagogische Hochschulen für Fremdsprachen. Kyjiw: Hauptverlag der Verlagsvereinigung.
Fleischer, W., & Barz, I. (2012). Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache (4, völlig neu bearb. Aufl.). Tübingen: Walter de Gruyter GmbH & Co. KG.
Ganslmayer, C., & Schwarz, C. (2021). Historische Wortbildung: Theorien – Methoden – Perspektiven. Hildesheim: Georg Olms Verlag AG.
Hentschel, E. (2020). Basiswissen deutsche Wortbildung. Tübingen: Narr Francke Attempto Verlag.
Kluge, F. (2001). Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache (26. Aufl.; unter Mithilfe von M. Bürgisser & B. Gregor). Berlin & New York: Walter de Gruyter.
Kulyna, I., & Janer, O. (2023). Geschichte der deutschen Sprache. Odesa: Fenix.
Lewizkij, V., & Heinz-Dieter, P. (2010). Geschichte der deutschen Sprache. Vinnyzja: Nova Knyga.
Schmid, H. U. (2024). Einführung in die deutsche Sprachgeschichte (4. Aufl.). Berlin: J. B. Metzler.
Sondergger, S. (2003). Althochdeutsche Sprache und Literatur (3. Aufl.). Berlin & New York: Walter de Gruyter.
Taranets, V. (2008). Diachronie der Sprache. Odesa: Drukarskyj Dim.
Duden. (2015). Deutsches Universalwörterbuch: Das umfassende Bedeutungswörterbuch der deutschen Gegenwartssprache (8. Aufl.). Bibliographisches Institut.
Lewizkij, V. (2010). Ethymologisches Wörterbuch der germanischen Sprachen (Bd. 1: 616 S.; Bd. 2: 368 S.). Vinnyzja: Nova Knyga.
Schützeichel, R. (2006). Althochdeutsches Wörterbuch (6., erg. Aufl.). Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
