КОМУНІКАТИВНА СТРАТЕГІЯ АДРЕСАНТА В НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2025.1(54).338550Ключові слова:
науково-популярний дискурс, стратегія комунікативної кооперації, лексичні, граматичні, текстотвірні маркери адресантно-адресатної взємодіїАнотація
Стаття присвячена комунікативному аналізу науково-популярної прози на матеріалі Harari Y. N. Sapiens. A Brief History of Humankind. Penguine Random House UK 2011. Виходимо із головного постулату про особливість науково-популярної літератури як такої, що базується на передачі знань від адресанта адресату, які за визначенням володіють різними тезаурусами у відповідній галузі знань.
Метою дослідження було встановлення і аналітичний опис комунікативної стратегії адресанта в науково-популярному дискурсі. Ціль полягала у виявленні лінгвотекстуальних маркерів авторської стратегії кооперації. Такими маркерами, як показало наше дослідження, є лексичні засоби експлікації адресанта і адресата, що відбувається у широко розповсюджених інклюзивних особових та присвійних займенниках першої особи однини і множини, менш частотними виявились відповідні займенники другої особи. Звернув на себе увагу випадок гумористичного позначення адресата «Presumably, everyone reading this book is a Homo sapiens — the species sapient (wise) of the genus Homo (man)», натякаючи, що можливим читачем його книги може бути не розумна (sapient) і не людина (homo). Гумористична тональність безперечно є проявом популярної складової аналізованого науково-популярного тексту. Ефективними засобами реалізації стратегії кооперації виявились дієслова наказового способу і дієслівні конструкції let’s do smth.
Синтаксичні засоби показали свою варіативність і ефективність у виявленні комунікативного зв’язку між адресантом і адресатом. Особливо активними в аналізованому тексті виявились питальні речення, які стимулювали адресата до пошуку відповіді на поставлені запитання. На більшість із них автор пропонував свої відповіді, але були випадки, коли адресант відверто визнавав, що відповідей у нього немає. Це також стимулювало мисленнєву активність адресата. Була зафіксована обмежена кількість окличних речень, що пояснюємо традиційною для академічного дискурсу відсутністю відкритих проявів емоцій. Поодинокі випадки окличних речень зустрічались у презентації мовлення персонажів, про яких йшлося в тексті.
Особливістю саме науково-популярного тексту вважаємо часті випадки пояснень складних на думку адресанта слів і виразів (у дужках надавався переклад або пропонувались простіші синоніми). Подібна експлікація мовних і культурних реалій сприяла заповненню тезаурусних лакун читача, роблячи текст більш привабливим і зрозумілим. Характерною рисою науково-популярного тексту виявились метатекстові фрагменти. Під метатекстом розуміємо висловлювання стосовно самого тексту як такого. Як правило, це були проспективні пояснення стосовно змісту наступних розділів, які розміщувались в кінці попереднього розділу. Були також зареєстровані окремі ретроспективні метатекстові відсилки до попередніх частин тексту.
В кінці виконаного дослідження було запропоновано модель адресанта і адресата науко-популярного тексту. Водорозділом між ними є обсяг тезаурусів (адресантний значно більший за адресатний), а також навички комунікації: вміння реалізувати стратегію кооперативної комунікації допомагає адресантові донести фаховий текст до нефахівця. Адресату знадобиться навичка комунікативної рецепції, уміння засвоювати незнайомий матеріал і розширювати свій тезаурус.
Посилання
Batsevych, F. S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Fundamentals of communicative linguistics]. Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian].
Karpenko, Yu. O. (2009). Vstup do movoznavstva [Introduction to linguistics] (2nd stereotype ed.). Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian].
Semeniuk, O. A., & Parashchuk, V. Yu. (2010). Osnovy teorii movnoi komunikatsii [Fundamentals of the theory of language communication]. Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian].
Zahnitko, A. (2020). Suchasnyi linhvistychnyi slovnyk [Modern linguistic dictionary]. Vinnytsia: TVORY. [in Ukrainian].
Dubichinskyi, V. V. (Ed.). (2011). Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: 100 000 sliv [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 100,000 words]. Kharkiv: Shkola. [in Ukrainian].
Biber, D., Johansson, S., Leech, G., Conrad, S., & Finegan, E. (1999). Longman grammar of spoken and written English. Harlow: Pearson Education Limited.
Darwin, C. (1971). The descent of man and selection in relation to sex. London: John Murray.
Evans, N., & Levinson, S. (2009). The myth of language universals: Language diversity and its importance for cognitive science. Behavioral and Brain Sciences, 32(5), 429–492. https://doi.org/10.1017/S0140525X0999094X
Geeraerts, D., & Cuyckens, H. (2012). Introducing cognitive linguistics. In D. Geeraerts, & H. Cuyckens (Eds.), The Oxford handbook of cognitive linguistics (Chap. 1). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199738632.013.0001
McMurray, B., & Wasserman, E. (2009). Variability in languages, variability in learning. Cambridge: Cambridge University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
