МОДА КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МЕТАФОРИ: ВІД ПЕКЛА ДО ПРИСТРАСТІ

Анотація

У статті досліджено емоційні та культурні виміри модної індустрії крізь призму теорії концептуальної метафори (Conceptual Metaphor Theory) на прикладі роману Лорен Вайсбергер «Диявол носить Prada». У центрі аналізу дві ключові метафори — FASHION IS HELL та FASHION IS PASSION. Ці метафори відображають психологічні суперечності, притаманні світу високої моди, а саме її здатність одночасно виснажувати й надихати. Спираючись на якісний текстовий аналіз, дослідження простежує метафоричне мапування між доменами джерела та цілі, показуючи, як концептуальна метафора відображає досвід персонажів та емоційний настрій розповіді. Метафора FASHION IS HELL показує модне середовище як жорстку, ієрархічну систему, засновану на страху, покорі та психологічному тиску. Образ Міранди Прістлі уособлює владу та емоційний контроль, а Енді Сакс — вразливість і боротьбу в суворих умовах. Ця метафора також критикує токсичну робочу культуру та стрес у професійній сфері. З іншого боку, FASHION IS PASSION підкреслює красу, бажання та емоційну залученість. Через яскраві описи, символічні деталі та емоційну лексику мода постає як засіб самовираження, натхнення й ідентичності. Персонажі визначають себе через стиль і знаходять у моді джерело особистого зростання. Обидві метафори виконують когнітивну функцію, допомагаючи читачеві осмислити складні емоційні процеси в професійному середовищі. У статті стверджується, що метафора у художньому тексті не лише передає індивідуальне сприйняття, а й відображає ширші культурні ідеології, пов’язані з успіхом, амбіціями та естетичною владою в модному світі.