ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВИХ ТЕКСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2024.2(53).323943Ключові слова:
юридична термінологія, правова комунікація, правозастосування, тлумачення законодавства, юридичний жаргон, лінгвістична експертиза, правові тексти, юридична моваАнотація
Юридична термінологія є невід’ємною складовою правової комунікації, що відіграє ключову роль у процесах правозастосування, законодавчої діяльності та судочинства. Точність формулювань у правових текстах визначає ефективність правової системи та рівень доступності правосуддя для громадян. Проте складність юридичної мови часто створює бар’єри для сприйняття та тлумачення нормативно-правових актів як правниками, так і пересічними громадянами.
Юридична мова має низку особливостей, які відрізняють її від загальновживаної. Насамперед, це специфічна термінологія, що характеризується точністю, формальністю та часто архаїчністю. Використання латинських виразів, іншомовних запозичень і складних синтаксичних конструкцій робить юридичні тексти складними для розуміння. Навіть серед юристів трапляються випадки неоднозначного тлумачення окремих правових норм, що може призводити до правових колізій, зловживань і неоднакового застосування закону на практиці.
Однією з проблем є неоднозначність юридичних формулювань, яка може спричиняти труднощі в судовій практиці. Наприклад, різні трактування норм права можуть призводити до судових помилок, затягування судових процесів і навіть до винесення суперечливих рішень. У цьому контексті лінгвістична експертиза відіграє важливу роль, допомагаючи роз’яснювати значення термінів, аналізувати зміст правових документів та встановлювати їх відповідність нормам права. Таким чином, юридична термінологія також відіграє важливу роль у діяльності правоохоронних органів. Поліцейські, слідчі та прокурори використовують професійний жаргон, який може бути незрозумілим для звичайних громадян.
Посилання
Barannyk, O. V. (2018). Linhvistychna ekspertyza tekstu: teoretyko-metodolohichni zasady [Linguistic examination of the text: theoretical and methodological principles] (312 p.). Kyiv: Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].
Boyko, A. M. (2020). Yurydychna terminolohiia v suchasnomu [Legal terminology in the modern world] (312 p.). Odesa: Legal Literature. [in Ukrainian].
Vasylenko, V. L. (2019). Yurydychna mova yak element pravovoi kultury [Legal language as an element of legal culture]. Pravo Ukrainy, (4), 12–18. [in Ukrainian].
hrytsenko, A. O. (2017). Yurydychna leksykohrafiia: problemy ta perspektyvy [Legal lexicography: problems and prospects] (198 p.). Kharkiv: Pravo. [in Ukrainian].
Zhuravleva, L. A. (2021). Linhvistychna ekspertyza u kryminalnomu sudochynstvi [Linguistic examination in criminal proceedings]. Bulletin of Criminal Law, (2), 57–63. [in Ukrainian].
Kononenko, I. O. (2019). Pravova linhvistyka [Legal linguistics] (280 p.). Kyiv: Naukova Dumka. [in Ukrainian].
Kochubey, L. A. (2020). Linhvistychna ekspertyza tekstiv yak zasib protydii informatsiinym pravoporushenniam [Linguistic examination of texts as a means of counteracting information offenses]. Legal Language and Legal Thinking, (1), 45–53. [in Ukrainian].
Skakun, O. F. (2022). Teoriia derzhavy i prava [Theory of state and law] (524 p.). Kyiv: Alerta. [in Ukrainian].
Taranenko, O. O. (2018). Linhvistychni aspekty tlumachennia pravovykh norm [Linguistic aspects of interpretation of legal norms]. Yurydychna Nauka, (3), 78–85. [in Ukrainian].
Ukrainian legislation: language, style, terminology (2021). (356 p.). Kyiv: Parliamentary Publishing House. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.