ЕМОТИВНІСТЬ СУЧАСНОЇ МЕМУАРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ВІКТОРІЇ БЕЛІМ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2024.2(53).323942Ключові слова:
емоційно забарвлена мова, творча документальна проза, тропи, сенсорна мова, ідентичність, мир, життєстійкість, ГолодоморАнотація
Мета запропонованого дослідження полягає в аналізі засобів, які використовуються для створення емоційності в сучасній мемуарній літературі. Матеріалом дослідження слугує роман «The Rooster House: A Ukrainian Family Memoir» Вікторії Белім, сучасної американсько-української письменниці та журналістки. Авторка народилася в Україні в багатонаціональній родині, у віці п’ятнадцяти років виїхала до США, а у 2014 році, коли почалася війна, повернулася в Україну. У своїй книзі Вікторія Белім розповідає про те, як вона переосмислила і віднайшла свою ідентичність. Вона описує свої почуття та емоції на тлі історичних подій, аналізуючи травматичні події, які відбувалися в Україні за радянських часів і до сьогодення (наприклад, Голодомор, Чорнобиль, анексія Криму, події на Майдані), перетворюючи національну трагедію на особисту. Цей факт зумовлює актуальність та новизну статті. Аналіз мемуарного роману доводить, що особисту історію не можливо позбавити емотивності, яка закладена саме в контексті переосмислення ідентичності під час війни в Україні; завдяки опису власних почуттів і емоцій, викликаних подіями та спогадами авторки; використанню емоційно забарвленої мови та тропів, що підсилюють експресивність дискурсу, а також різних форм особових займенників та сенсорної і соматичної лексики тощо. Дослідження демонструє, що серед тропів, присутніх у проаналізованому мемуарному романі, переважають метафори, порівняння, епітети та алюзії.
Усі вищезгадані аспекти емотивності твору спрямовані на здійснення впливу на читача, звернення до його почуттів та спробу встановлення емоційного зв’язку. Завдяки цьому історія стає незабутньою і неодмінно викликає емоційну реакцію з боку читача. Твердження та приклади, представлені в дослідженні, підтримують постулати, що обговорюються в теоретичних джерелах, пов’язаних із поняттям емотивності мемуарних творів.
Посилання
Absattar, A., Mambetova, M., & Zhubay, O. (2022). The potential of emotive language to influence the understanding of textual information in media coverage. Humanities and Social Sciences Communications, 9, 222. https://doi.org/10.1057/s41599-022-01232-2
Banhatti, R. (2024). Literary technique: emotive language. Art of Smart. https://artofsmart.com.au/english/emotive-language/
Belim, V. (2024). The rooster house: a Ukrainian family memoir (286 p.). Lviv: Virago Press.
Bomer, K. (2005). Writing a life: teaching memoir to sharpen insight, shape meaning— and triumph over tests. Portsmouth, NH: Heinemann.
Child, D. (2023). How to use emotive language to connect with your audience. Readable. https://readable.com/blog/how-to-use-emotive-language-to-connect-with-your-audience/
Edwards, D. (1999). Emotion Discourse. Culture Psychology, 5(3), 271–291.
Gouthier, D. & Di Bari, M. (2003). Tropes, science and communication. JCOM, 2(01), A02. https://doi.org/10.22323/2.02010202
Kim, E. (2020). Emotions in literature: computational modelling in the context of genres and characters. https://elib.uni-stuttgart.de/bitstream/11682/11098/1/dissertation.pdf
Kulchytska, O., & Erlikhman, A. (2024). London in the novels by Robert Galbraith: a text-world perspective. Respectus Philologicus, 46(51), 91–104. https://doi.org/10.15388/RESPECTUS.2024.46(51).7
Lai, L. (2015). ‘I’-Voice, Emotion. OTE, (28/1), 154–167. https://www.scielo.org.za/pdf/ote/v28n1/09.pdf
Landsborough, D. (2024). Memoir vs. autobiography: what’s the difference? Dabble. https://www.dabblewriter.com/articles/memoir-vs-autobiography
Leech, G. (1981). Semantics. The study of meaning (2nd ed. rev. and updat.). Harmondsworth: Penguin Books.
Lyon, K. (2024). Writing a memoir. Author Learning Center. https://www.authorlearningcenter.com/writing/nonfiction/w/elements/3050/writing-a-memoir---article
Macagno, F., & Walton, D. (2014). When words are emotive. In Emotive Language in Argumentation (pp. 5–29). Cambridge University Press.
Mintsys E., & Yatskiv, N. (2024). Poshuky identychnosti e prostorakh pamiati (na osnovi romaniv Marie-France Clerc and Victoria Belim [Searching for identity in the domain of memory (based on the novels of Marie-France Clerc and Victoria Belim)]. Folium, (5), 84–90. https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.12 [in Ukrainian].
Nazzal, R. A. (2022). An emic-etic approach to the rendition of emotiveness in Mourid Barghouti’s autobiography: as an intercultural communication encounter. Cogent Arts & Humanities, 9, 2009686. 1–17. https://doi.org/10.1080/23311983.2021.2009686
Overman, K. (2024). Adding emotions to memoir. Good Story Company. https://www.goodstorycompany.com/blog/adding-emotions-to-memoir
Ricoeur, P. (2004). Memory, history, forgetting [transl. by K. Blamey & D. Pellauer] (642 p.). Chicago & London: the University of Chicago Press.
Wurdeman, A. (2024). Memoir vs. autobiography: how will you tell your life story? Dabble. https://www.dabblewriter.com/articles/memoir-vs-autobiography-how-will-you-tell-your-life-story
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.