ОСОБЛИВОСТІ НАБУТТЯ ПЕРЦЕПТИВНО-АРТИКУЛЯЦІЙНИХ НАВИЧОК З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК МОВИ НАВЧАННЯ В АВСТРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2024.2(53).323938Ключові слова:
рідна мова, німецька мова як мова навчання, німецька мова як іноземна, діалектно-стандартний континуум, особливі ознаки, Віденська монофтонгізація, перцептивно-артикуляційні навичкиАнотація
Ця стаття присвячена особливостям набуття фонетичних навичок учнями, які опановують німецьку мову як мову навчання в Австрії. У фокусі дослідження стоять діти шкільного віку, рідною мовою яких є українська, які приїхали до Відня у 2022 році та були інтегровані в австрійську шкільну систему. При обговоренні вивчення німецької як мови навчання особлива увага приділяється мовній ситуації в Австрії, яка перебуває під сильним впливом процесів перехіду з діалектальної до стандартної реалізації на всіх рівнях мови (Dialekt — Standard — Kontinuum). У цьому контексті спочатку розглянемо термінологію, пояснюючи різницю між вивченням німецької мови як мови навчання та вивченням німецької мови як іноземної, а також особливості поняття діалектно-стандартний континуум. Розуміння моделі діалектно-стандартного континууму базується на тому факті, що усне мовлення в Австрії зазвичай є переплетінням діалектальної до стандартної мовної реалізації. Велику увагу при цьому привертають особливі характерні ознаки на всіх рівнях мови, які відомі під терміном saliente Features.
Фонетико-фонологічний рівень австрійської німецької мови характеризується значнимі варіаціями на сегментному рівні, наприклад зміна стандартної вимови /а/ на так званий «приглушений» [ɔ] або дифтонг [aḙ] вимовляється як надвідкритий [ӕ:]. Це явище відомо під назвою Віденська монофтонгізація. Метою дослідження є встановлення особливостей опанування німецькомовних перцептивно-артикуляційних навичок учнями, рідною мовою яких є українська. Задля реалізації запланованого дослідження було розроблено методологічний дизайн, першим кроком якого є пошук та аналіз спеціальної лінгвістичної літератури.
Для реалізації емпіричної частини планується поєднання кількісних і якісних методів дослідження. Завдяки цьому підходу можна виявити та об’єктивно проаналізувати явища трансферу особливостей рідної мови та австрійського варіанту німецької мови, які впливають на процес засвоєння німецької як мови навчання на фонетичному рівні в Австрії. З одного боку, ця робота є внеском у фундаментальні інструментально-фонетичні дослідження. З іншого боку, йдеться про розробку пропозицій щодо підтримки у засвоєнні німецької мови загалом, а також перцептивно-артикуляційних навичок учнями, рідною мовою яких є українська.
Посилання
Ahrenholz, B. (2014). Mündliche Produktion. In B. Ahrenholz & I. Oomen-Welke (Hrsg.), Deutsch als Zweitsprache (pp. 173–188). Baltmannsweiler: Schneider Hohengehren.
Ahrenholz, B. (2014). Deutsch als Erstsprache — Zweitsprache — Fremdsprache. In B. Ahrenholz & I. Oomen-Welke (Hrsg.), Deutsch als Zweitsprache (pp. 3–16). Baltmannsweiler: Schneider Hohengehren.
Ammon, U. (1995). Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz. Das Problem der nationalen Varietäten. Berlin u.a.: Walter de Gruyter.
Ammon, U., Bickel, H., Ebner, J., Esterhammer, R., Gasse, M., Hofer, L., Kellermeier R. B., Löffler, H., Mangott, D., Moser, H., Schläpfer, R., Schlossmacher, M., Schmidlin, R. & Vallaster, G. (2004). Variantenwörterbuch des Deutschen. Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Ammon, U., Bickel, H., Lenz, A. N. (2016). Variantenwörterbuch des Deutschen. Die Standardsprache in Österreich, der Schweiz, Deutschland, Liechtenstein, Luxemburg, Ostbelgien und Südtirol sowie Rumänien, Namibia und Mennonitensiedlungen (2., völlig neu bearbeitete und erweiterte Auflage). Berlin, Boston: Walter de Gruyter.
Rund 13.000 ukrainische Kinder in österreichischen Schulen. (2023, February 06). Austria Presse Agentur. https://science.apa.at/power-search/7905934988214525349
Auer, P. (1986). Konversationelle Standard/Dialekt-Kontinua (Code-Shifting). Deutsche Sprache, (14), 97–124.
Auer, P. (1990). Phonologie der Alltagssprache. Eine Untersuchung zur Standard/Dialekt-Variation am Beispiel der Konstanzer Stadtsprache. Berlin/New York: Walter der Gruyter.
Blaschitz, V., Perner, K. R., Grabenberger, H., Weichselbaum, M., Dirim, I.& Templ, V. (2020). Die Aneignung von Deutsch als Zweitsprache im Dialekt-Standard-Kontinuum. Zielsprache Deutsch, 47(2), 3–21.
Breindl, E. (2021). (Angewandte) Linguistik des Deutschen als Fremdund Zweitsprache. In C. Altmayer, K. Biebighäuser, S. Haberzettl, & A. Heine (Hg.), Hanbuch Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Kontexte — Themen — Methoden (pp. 101–123). J. B. Metzler Verlag.
Bundesministerium für Bildung, Wissenschaft und Forschung (2019). Deutschförderklassen und Deutschförderkurse. Leitfaden für Schulleiterinnen und Schulleiter. Wien.
Bundesministerium für Bildung, Wissenschaft und Forschung (2021). Nationaler Bildungsbericht Österreich 2021. Wien.
Cillia, R. de & Ransmayr, J. (2019). Österreichisches Deutsch macht Schule Bildung und Deutschunterricht im Spannungsfeld von sprachlicher Variation und Norm. Wien: Böhlau Verlag GmbH & Co.KG.
Dannerer, M., Dirim, İ., Döll, M., Grabenberger, H., Perner, K. R. & Weichselbaum, M. (2021). Variation im Deutschen: Grundlagen und Vorschläge für den Regelunterricht. Münster, New York: Waxmann.
Dirim, I. & Pokitsch, D. (2018). Eine Zweitsprache lernen — eine Zweitsprache sprechen. Zum Problem und zum Umgang mit der Herstellung von Nichtzugehörigkeit durch Deutschförderung. In R. Mattig, M. Mathias, & K. Zehbe (Hg.), Bildung in fremden Sprachen? Pädagogische Perspektiven auf globalisierte Mehrsprachigkeit (pp. 59–79). Bielefeld: transcript Verlag.
Ebner, J. (2009). Wie sagt man in Österreich? Wörterbuch der österreichischen Besonderheiten (4., völlig überarb). Aufl. Mannheim: Dudenverlag.
Ernst, P. (2013). Das Wienerische heute. Eine Bestandaufnahme. In D. Sava, H. Scheuringen (Hg.), Dienst im Wort. Festschrift für Ioan Lazarescu zum 60.
Geburtstag am 8. November 2013 (pp. 133–145). Passau: Karl Stutz Verlag.
Gamper, J. & Schroeder, Ch. (2021). Deutsch als Zweitsprache. In C. Altmayer, K. Biebighäuser, S. Haberzettl, & A. Heine (Hg.), Hanbuch Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Kontexte — Themen — Methoden (pp. 62–76). J. B. Metzler Verlag.
Hirschfeld, U. (1989). Zum Problem: Phonetischer Einführungskurs. Deutsch als Fremdsprache, (5), 297–302.
Hirschfeld, U. & Reinke, K. (2016). Phonetik im Fach Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Unter Berücksichtigung des Verhältnisses von Orthografie und Phonetik. Berlin: Erich Schmidt Verlag.
Isaacs T. (2018). Shifting Sands in Second Language Pronunciation Teaching and Assessment Research and Practice. Language, Assessment, Quarterly, 15(3), 273–293.
Krech, E.-M., Stock, E., Hirschfeld, U. & Lutz, A. (2009). Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Moosmüller, S. (1991). Hochsprache und Dialekt in Österreich. Soziophonologische Untersuchungen zu ihrer Abgrenzung in Wien, Graz, Salzburg und Innsbruck. Wien, Köln, Weimar: Böhlau Verlag.
Moosmüller, S., Schmid, C. & Brandstätter, J. (2015). Standard Austrian German. Journal of the International Phonetcs Association, (45/3), 339–348.
Perner, K. R. (2024). Dialekt-/Standard-Input im beruflichen Kontext in Oberösterreich. Eine gesprächslinguistische Untersuchung zur Variation des Deutschen als Input für erwachsene Deutschlernende interpretiert. Berlin: J. B. Metzler.
Rösler, D. (2021). Natürlicher Spracherwerb aus der Interaktion mit anderen Menschen. In C. Altmayer, K. Biebighäuser, S. Haberzettl, & A. Heine (Hg.), Hanbuch Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Kontexte — Themen — Methoden (pp. 31–38). J. B. Metzler Verlag.
Schätz, R. (2017). Deutsch als Zweitsprache fördern. Studie zur mündlichen Erzählfähigkeit von Grundschulkindern. Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden GmbH.
Scheuringer, H. (2001). Die deutsche Sprache in Österreich. In E. Knipf-Komlósi, & N. Berend (Hrsg.), Regionale Standards (pp. 95–120). Budapest. Dialog Campus Kiado.
Scheuringer, H. (2002). Die Realisierung der historischen a-Laute in Altbayern und Österreich — Zwischen komplexer Wirklichkeit und handlichem Stereotyp. In A. Wildfeuer, & L. Zehetner (Hrsg.), Bairisch in Bayer, Österreich, Tschechien. Michael-Kollmer-Gedächtnis-Symposium 2002 (pp. 69–83). Regensburg: edition vulpis.
Wiesinger, P. (1988) (Hrsg.). Das österreichische Deutsch. Wien, Köln, Graz: Böhlau.
Wiesinger, P. (2009). Die Standardaussprache in Österreich. In E.-M. Krech et al. (Hrsg.), Deutsches Aussprachewörterbuch (pp. 229–258). Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Wiesinger, P. (2010). Deutsch in Österreich: Standard, regionale und dialektale Variation. In H.-J. Krumm et al. (Hrsg.), Deutsch als Fremd- und Zweitsprache (1. Halbband; 360–372). Berlin, Boston: Walter de Gruyter.
Wiesinger, P. (2014). Das österreichische Deutsch in Gegenwart und Geschichte (3. Aktualisierte und neuerlich erweiterte Auflage). Wien, Berlin u.a.: LitVerlag.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
