ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК СИНТЕЗ МУЛЬТИМОДУСНИХ ЗАСОБІВ ПОДАННЯ НАРРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2024.1(52).310317Ключові слова:
художня література, нарратив, мультимодусність, картина світу, інформація, комунікація, когнітивний досвідАнотація
Попри безліч наукових відкриттів, зроблених у XX і XXI століттях у царині лінгвістики, певні глобальні проблеми досі потребують свого вирішення чи підходу до них на новому рівні наукового та суспільного розвитку. Серед них можна назвати проблему чіткого визначення художньої літератури. Це завдання стало ще складнішим у зв’язку з появою таких нових літературних форм, як цифрова література, комікси, фанфікшн, нарративні відеоігри та ін. Таким чином, актуальність статті випливає з лінгвогносеологічної важливості визначення самого терміна «художня література» у світі домінуючих комп’ютерних технологій, що забезпечують все більше нових способів передачі інформації. Наша робота також мотивується відсутністю серйозних нових розробок, які пропонують об’єктивні критерії для дефініції сучасного художнього твору. Отже, дослідження має на меті уточнити, що саме розуміти під художньою літературою в наш час, і схарактеризувати особливості репрезентації нарративу в сучасній художній літературі. Розвідка базується на постулатах теорії інформації та нарратології у поєднанні з класичними методами лінгвістичного аналізу. Отримані у процесі дослідження результати підсумовані у наступних висновках.
Художня література — це твір мистецтва, побудований навколо певного нарративу. Його естетична складова визначається останнім та комунікативною метою, яку ставить перед собою автор. Нарратив тут кодифікується за допомогою вербальних (а іноді й невербальних) знаків і представляє екстралінгвістичну ситуацію, що викликає інтерес читача, оскільки відображає або не має нічого спільного з його/її власним когнітивним досвідом, дражнить його/її здатність до прогнозування сюжету і впливає на його/її картину світу в процесі опосередкованої комунікації з автором. Саме існування цілої низки модусів, що об’єктивують один і той самий нарратив (або його близькі інваріанти) — кіно, комікси, фанфікшн, ігрові книги, відеоігри тощо, — посилює занурення читача у твір та той вплив, який справляє сам нарратив, уможливлюючи мультиекзистенцію читача та генеруючи в його/її свідомості новий квазі-всесвіт, подібний до гештальту твору.
Посилання
Aristotel. (2018). Poetyca. Kyiv: Foliio.
Bekhta, І. А. (2004). Dyskurs naratora v anhlomovnii prozi. Кyiv: Hramota. [in Ukrainian].
Bilychenko, О. L., & Lystopad, К. V. (2018). Ideino-obrazna pryroda literatury yak zasib komunikatsiinoho piznannia svitu. Materialy I Mizhnarodnoi naukovo elektronnoi konferentsii “Kultura v protsesi dukhovno-moralnoho rozvytku hlobalnoho suspilstva” 21.02.2018 (pp. 116–126). Kharkiv: HNTUSG. [in Ukrainian].
Vatamanyuk, H. (2007). Khudozhnia literatura yak zasib formuvannia dukhovnoho svitu dytyny. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho derzhavnoho universytetu. Seriia pedahohichna, (13), 237–240. [in Ukrainian].
Ivanova, O. A. (2008). Literaturnyi tvir: mizh literaturoznavstvom i masovymy komunikatsiiamy. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Filolohiia. Literaturoznavstvo, 13(7), 64–70. [in Ukrainian].
Partyko, Z. V. (2008). Teoriia masovoi informatsii ta komunikatsii: navchalnyi posibnyk. Lviv: Vydavnycha firma “Afisha”. [in Ukrainian].
Sukhomlynskyi, V. A. (1987). Knyha v dukhovnomu zhytti dytyny. In Sertse viddayu ditiam (pp. 165–170). Kyiv: Radianska shkola. [in Ukrainian].
Khalin, V. V., & Usatyi, A. V. (2012). Literatura yak mystetstvo slova. Osoblyvosti yii spryimannia v porivnianni z inshymy vydamy mystetstva. In Estetychne spryimannia khudozhnikh tvoriv u systemi literaturnoi osvity (pp. 9–25). ZHDU im. I. Franka. [in Ukrainian].
Shostak, O. O. (2017). Rytorychnyi analiz khudozhnoho tekstu (na perekhresti antychnykh i neorytorychnykh teorii). Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 2(86), 144–151. [in Ukrainian].
Atkinson, P. (2016). Psychology for Beginners and Sophisticated Learners. Cambridge: CUP.
Belausteguigoitia, І. L., & Belausteguigoitia Garaizar J. (n.d.). Choose your own adventure: Harry Potter. https://issuu.com/umeekin/docs/choose_your_own_adventure_harry_potter
Dimos, G. (2017). From the Aristotelian “Mimesis” to the Contemporary One. Muenchen: Grin Verlag.
DiYanni, R. (2000). Literature: Reading Fiction, Poetry, Drama, and the Essay. London: McGraw-Hill Education — Europe.
Emir, B. C. (2016). Literature and Psychology in the Context of the Interaction of Social Sciences. Khazar Journal of Humanities and Social Sciences, 19(4), 49–55.
Holland, N. N. (1994). To Psychoanalytic Psychology and Literature-and-Psychology. New York: Oxford Unıversity Press.
Kałuska, A. (n.d.). Digital literature: is it literature at all? https://www.academia.edu/2208671/Digital_literature_is_it_literature_at_ all
Korogodin, V. I., & Korogodina, V. L. (2000). Information and the Phenomenon of Life. Dubno: Phoenix.
Kuliah, M. (2000). Psychology of Literature. Oleh: Sylvie Meiliana.
Longaker, M. G. (2010). Rhetorical Analysis: A Brief Guide for Writers. New York: Pearson.
Lucaites, J. K., Condit, C. M., & Caudill, S. A. (1998). Contemporary Rhetorical Theory: A Reader. New York: Guilford Press.
Melberg, A. (2009). Theories of Mimesis. Cambridge: CUP.
Morozova, I., & Pozharytska, O. (2013). Gestalt Analysis as a Means of Language Personality Identification. Language and Identity: University of the West of England, 161–162.
Morozova, I., Pozharytska, O., Artemenko, Y., Bykova, T., & Ponomarenko, O. (2021). Digital discourse in the English-language fiction. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, (11/02-22), 87–90.
Oatley, K. (2008, June 25). The science of fiction. New Scientist, (2662), 42–43.
Pearce, S., & Weedon, A. (2017). Film adaptation for knowing audiences: Analysing fan on-line responses to the end of Breaking Dawn-Part 2 (2012). Participations. Journal of Audience & Reception Studies, 14(2), 175–202.
Plato. (1999). Clitophon (Ed. by S. R. Slings). Cambridge: University Press.
Pozharytska, O. (2016). Computer Literature as a New Modus of the Readers’ Existence. Science and Education a New Dimension. Philology, 4(23)(100), 27–32.
Shannon, C. E., & Weaver, W. (1998). The Mathematical Theory of Communication. Harvard: Bell Laboratories.
Cuddon, J. A. (2008). Dictionary of Literary Terms and Literary Theory (revised by C. E. Preston). London: Penguin Books.
FanFiction Books. (n.d.). Harry Potter. https://www.fanfiction.net/book/Harry-Potter/
Harry Potter Choose Your Own Adventure. (n.d.). https://hpcyoa.com/
SparkleNacho. (n.d.). Harry Potter Choose Your Own Adventure. https://www.wattpad.com/203230376-harry-potter-choose-your-own-adventure-welcome
WebNovel. Harrypotter fanfiction stories. (n.d.). https://www.webnovel.com/tags/harrypotter-fanfic
WizardingWorld. (n.d.). https://www.wizardingworld.com
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
