ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФАХОВО ОРІЄНТОВАНОГО МОВЛЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2024.1(52).310315

Ключові слова:

професійно орієнтований текст, когнітивно-комунікативний підхід, інтерактивність, міжкультурна компетенція

Анотація

У статті аналізується поняття перекладу фахово орієнтованого мовлення та його викладання у наукових розвідках вітчизняних та зарубіжних дослідників. У сучасному світі неможливий розвиток соціальних наук, техніки, культури, соціальних відносин без знання того, що зроблено та які досягнення є в цих галузях в інших країнах. Глобалізація у поєднанні з досягненнями в сфері комунікаційних технологій та соціальних медіа призвела до помітного зростання фахівців, здатних здійснювати професійну комунікацію в міжкультурному просторі, що володіють перекладацькою компетенцією, яка дозволяє зокрема використовувати міжнародний досвід, відображений в іншомовній професійній літературі. У зв’язку з цим зростає актуальність здійснення адекватного перекладу текстів професійної спрямованості в будь-якій галузі.

Метою дослідження є вивчення та аналіз основних особливостей перекладу спеціальних текстів. Основу дослідження утворюють такі методи, як теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел, узагальнення, систематизація, лексичний та компонентний аналіз.

Результатом дослідження є виділення та аналіз найбільш частотних особливостей, які виникають при перекладі фахово орієнтованих текстів. Отримані дані дозволяють говорити про переважання словосполучень, більшість яких перекладається дослівно, а саме калькуванням, тобто має конкретний аналог мовою перекладу, що дозволяє зробити висновок про розробку та розвиток у подальшому терміносистеми спеціальних текстів.

Отримані результати можуть бути застосовані в практиці викладання і бути використані на заняттях з іноземної мови у вищих навчальних закладах для рішення проблеми перекладацьких проблем студентів.

Посилання

Calis, E., & Dikilitas, K. (2012). The use of translation in EFL classes as L2 learning practice. Procedia — Social and Behavioral Sciences, 46, 5079–5084.

Chernovatyi, L. M. (2013). Metodyka vykladannia perekladu iak spetsialnosti: pidruchnyk dlia studentiv vyschyh zakladiv osvity za spetsial’nostiu “Pereklad” (376 p.). Vinnytsia: Nova Knyha.

Crosling, G., & Ward, I. (2002). Oral Communication: The needs and uses of business graduate employees. English for Specific Purposes, 21(1), 41–57.

Eberhard, D., & Simons, G. F. (2019). Ethnologue: Languages of the World (22nd Edition; 552 p.). SIL International.

Ilynska, L., Ivanova, O., & Senko, Z. (2016). Rhetoric of scientific text translation. Procedia — Social and Behavioral Sciences, 231, 84–91.

Kyiak, T. R. (2007). Funktsii ta pereklad terminiv u fahovyh tekstah. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, (32), 104–108. [in Ukrainian].

Nefedova, L. A., & Remkhe, I. N. (2014). Towards cognitive modelling of the technical translation process. Procedia — Social and Behavioral Sciences, 154, 237–244.

Rus, D., & Harpa, E. (2018). Technical vs. general translation practices and methods: a comparative study. Procedia Manufacturing, 22, 840–847.

Zainudin, I. S., & Awal, N. M. (2012). Teaching translation techniques in university setting: problems and solutions. Procedia — Social and Behavioral Sciences, 46, 800–804.

Zinukova, N. V. (2018). Typolohiia vprav dlia formuvannia fahovoi kompetentnosti v usnomu poslidovnomu profesiino-orientovanomu perekladi. Inosemni movy, (4), 26–36. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-25

Номер

Розділ

Статті