УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ ЯК ІНДИКАТОР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РІВНЯ ВІРТУАЛЬНОГО МОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2024.1(52).310314Ключові слова:
речення, ускладнене речення, діалог, модель, картина світу, англомовний роман, когнітивний процесАнотація
Представлене дослідження присвячено проблемі взаємозв’язку когнітивних процесів, що мають місце у свідомості людини, із синтаксисом її мовлення. Мовлення індивіда є дзеркалом його мислення, і це один зі способів, за допомогою якого він пізнає своє оточення, набуваючи когнітивного досвіду у відтворенні власної картини світу. Протягом комунікації та завдяки цьому процесу відбувається становлення людини як особистості з певним ментальним рівнем.
У фокусі роботи — синтаксичні особливості генерування англомовних вербальних повідомлень в залежності від інтелектуального рівня віртуального мовця, Актуальність теми наукової розвідки вбачаємо у лінгво-гносеологічній потребі проникнення у когнітивно-комунікативну сутність процесів генерування повідомлень, а також у відсутності серйозних досліджень цієї проблеми. Метою роботи є виявлення об’єктивного критерію для визначення інтелектуального рівня віртуального мовця в аспекті синтаксичної побудови притаманних йому речень.
Відправною точкою наукового пошуку слугувало припущення, що існує певна кількість типологічно різних структурних моделей речень, яким віддають перевагу представники певної психологічної групи особистостей. У наших попередніх розробках встановлено, що у діалогічному спілкуванні прості речення превалюють серед інших структурних типів, складні посідають третє місце за частотністю використання практично у всіх мовців, незалежно від рівня освіти, соціального статусу та когнітивних здібностей. Разючий контраст, за нашими спостереженнями, вбачається у використанні носіями мови ускладнених речень, граматичний статус яких окреслено в граматиці недостатньо повно. У проведеному дослідженні конкретизовано поняття ускладненого речення та шляхом компаративного аналізу віртуального мовлення героїв трьох англомовних романів у різні періоди їхнього життя цей тип речення визначено як індикатор когнітивних особливостей мовців на рівні синтаксису. Зроблено припущення, що, на відміну від поверхових, глибинні структури організації мовлення людини співвідносяться з глибинними структурами її мисленнєвої діяльності.
Звідси високий інтелект індивіда віддзеркалюється не тільки на рівні адекватності сприймання інформації, але й на рівні форми репрезентації і генерування повідомлень, а саме переважно конструкціями з прихованою глибинною структурою предикації.
Посилання
Bekhta, I. A. (2004). Dyskurs naratora v anhlomovnii prozi. Kyiv: Hramota. [in Ukrainian].
Morozova, I. B. (2009). Paradyhmatychnyi analiz struktury i semantyky elementarnykh komunikatyvnykh odynyts u svitli heshtalt-teorii v suchasnii anhliiskii movi: monohrafiia. Odesa: Drukarskyy dim. [in Ukrainian].
Morozova, I. B. (2018). Poklademo kvity na mohylu Eldzhernona: heshtalt-markery syntaksychnoho profailinhu osobystosti. Aktualni pytannia inozemnoi filolohii, (8), 214–221. [in Ukrainian].
Morozova, I. B., & Marchenko, V. V. (2022). Verbalni zasoby obiektyvizatsii movlennievoi mimikrii (na materiali kinostrichky “Catch Me if You Can”). Zakarpatski filolohichni studii, 23(1), 155–160. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.23.1.30 [in Ukrainian].
Morozova, I. B., & Pozharytska, O. O. (2016). Psykholinhvistychna sutnist komunikatyvnoho liderstva: heshtalt-analiz. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov”, (84), 17–25. [in Ukrainian].
Morozova, I. B., & Repushevska, I. I. (2022). Typovi heroini anhlomovnoho romanu kriz dzerkalo syntaksysu yikhnoho movlennia. Nova filolohiia, (85), 187–195. http://novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/721 [in Ukrainian].
Morozova, I. B., & Yartseva, O. (2022). Linhvalni pryntsypy profiliuvannia virtualnoi osobystosti. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, (51), 386–393. https://doi.org/10.24919/2308-4863/51-60 [in Ukrainian].
Abrams, K., & Bever, T. G. (1999). Syntactic Structure Modifies Attention during Speech Perception and Recognition. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 21(3), 280–290. https://doi.org/10.1080/14640746908400223
Allerton, D. J. (1992). Problems of Modern English Grammar. Disagreement about Agreement: Findings. English Studies. Leise, 73(5), 458–470.
Böll, H. (2006). Frankfurter Vorlesungen. Köln: Glassuhr.
Boroditsky, L. (2011). How Language Shapes Thought. Scientific American, 304, 62–65.
Corder, S. P. (1983). Strategies of Communication. In C. Faerch, & G. Kasper (Eds.), Strategies in Interlanguage Communication (pp. 15–19). London: Longman.
Davis, F. (2013). Sentence Structures and their Analysis. London: Ldn. Univ. Press.
Fowler, R. (1991). Language in the News: Discourse and Ideology in the Press. London: Routledge.
Frisch, I., & Giulianelli, M. (2024). LLM Agents in Interaction: Measuring Personality Consistency and Linguistic Alignment in Interacting Populations of Large Language Models. In Proceedings of the 1st Workshop on Personalization of Generative AI Systems (PERSONALIZE 2024), St. Julians, Malta (pp. 102–111). Association for Computational Linguistics.
Morozova, I., & Pozharytska, O. (2013). Gestalt Analysis as a Means of Language Personality Identification. Language and Identity: University of the West of England, 161–162.
Owen, K. (2011). Notes on the English Grammar. Cambridge: CUP.
Thompson, A. J., & Martinet, A. V. (1997). A Practical English Grammar. Oxford: OUP.
Wittgenstein, L. (2009). Philosophical Investigations. Oxford: Wiley-Blackwell.
Crystal, D. (2003). The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge: CUP.
Richards, C. (2010). Longman Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics. London: Longman.
Keyеs, D. (2004). Flowers for Algernon. New York: Harcourt.
Lark, J. (2014). A Crow on the Roof. London: Bentam.
London, J. (2007). Martin Eden. New York: Norilana Books.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
