ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРУ АНТИУТОПІЇ

Анотація

У статті досліджуються етапи становлення жанру антиутопії у контексті світового літературного процесу. Антиутопія, що представляє собою модель прогнозування майбутнього, особливо гостро реагує на проблеми і виклики сучасності, проєктуючи їх на уявні суспільства майбутнього. Завдяки цьому вона набуває особливої популярності в сучасному літературному дискурсі, привертає увагу все більшої кількості дослілників.

У результаті аналізу встановлені три стадії розвитку жанру. Перший етап охоплює першу половину XX століття і характеризується оформленням основних жанрових рис. Зокрема важливими ознаками, що властиві цьому жанру, є наявність закритого, лінійного простору, футуристичність і прогностичний характер антиутопічних творів, конфлікт між сильною особистістю і репресивним апаратом тоталітарної держави або уніфікованим, механізованим суспільством. В антиутопіях другого періоду, а це друга половина ХХ століття, прослідковуємо розширення проблематики, розмаїття нових художньо-стильових та композиційних прийомів, а також набуття ознак інших жанрів. Третій період — це 20-ті роки ХХІ століття, характеризується багатовекторністю розвитку, процесами жанрової дифузії і конвергенції, що спричинило появу великої кількості жанрових різновидів. Творам властиві пародійність, гротескність, порушення жанрових канонів. Антиутопію цього періоду розглядаємо як метажанр, що дозволяє нам виявляти різні жанрові варіанти антиутопії.