ВИБАЧЕННЯ В БРИТАНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2023.2(51).296830

Ключові слова:

вибачення, іллокутивна сила, комунікація, лінгвокультура, мовленнєвий акт

Анотація

Представлене дослідження присвячено вивченню лінгвальних формул із семантикою вибачення. Воно показує, що найуживанішими формулами вибачення є такі: (I’m) sorry, Excuse me, (I beg your) Pardon, різні вирази з Apology. Найчастіше вибачення реалізується за допомогою формули (I’m) sorry, яка зафіксована у 90% випадків. Ця формула слугує для вираження щирого та рутинного (або ритуального) вибачення, що визначається ступенем каяття мовця за спричинену слухачеві шкоду. Семантична спустошеність цієї формули компенсується прислівниками (so, very, terribly, really, eternally) та повторами, що утворюють градацію. Вибачення також реалізується за допомогою виразів з apology, для експлікації як щирого вибачення, так і формального, уникаючи неоднозначності. Форма Forgive me не є типовою в британській лінгвокультурі для вираження вибачення. Вона вживається як засіб посилення досліджуваної мовленнєвої події. Її прагматична функція — інтенсифікація іллокутивної сили вибачення та, як результат, переконання слухача в щирості намірів мовця. Лінгвальні формули Excuse me та (I beg your) Pardon насправді не слугують для вираження власне вибачення. Excuse me (3%) вживається для привернення уваги слухача при зверненні до нього. Вона також допомагає звернути увагу слухача на негативну дію, що відображається у певному інтонаційному оформленні вираза. Її прагматична функція — контактовстановлююча. Перепитування виражається за допомогою (I beg your) Pardon, вживання якої зафіксоване в 3% досліджуваних випадках. Отже, проаналізовані лінгвальні формули із семантикою вибачення не лише слугують для безпосереднього висловлювання вибачення, але й складають невеликий діапазон ситуацій, що потребують їх вживання в британській лінгвокультурі. В залежності від контексту функціонування ці формули втрачають компонент значення вибачення, проте є інструментом здійснення обмеженої кількості мовленнєвих дій.

Посилання

Kivenko, I. O. (2022). Umovy uspishnosti realizatsii movlennievoho aktu vybachennia [Felicity conditions of apology speech act realization]. Lvivskyi Filolohichnyi Chasopys, (12), 87–91. [in Ukrainian].

Aijmer, K. (1996). Conversational routines in English: convention and creativity (251 p.). London.

Blum-Kulka, S., & House, J. (1989). Cross-cultural and situational variation in requestive behavior in five languages. In S. Blum-Kulka, J. House, G. Kasper (Eds.), Cross-cultural pragmatics (pp. 123–154). Norwood, NJ: Ablex.

Brown P., & Levinson S. (1978). Universals in language usage: politeness phenomena. In E. Goody (Ed.), Questions and politeness: strategies in social interaction (pp. 56–310). Cambridge University Press.

Carroll, L. (1994, March). Through the looking glass. Full Text Archive. Retrieved November 12, 2023, from https://www.fulltextarchive.com/book/through-the-looking-glass/

Cohen, A. D., & Olshtain, E. (1985). Comparing apologies across languages. In K. R. Jankowsky (Ed.), Scientific and humanistic dimensions of language (pp. 175–183). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/z.22.28coh

Coulmas F. (1981). “Poison to your soul”: Thanks and apologies contrastively viewed. In F. Coulmas (Ed.), Vol. 2. Conversational Routine. Explorations in Standardized Communication Situations and Prepatterned Speech (pp. 69–91). Berlin, New York: De Gruyter Mouton. P. 69–91. https://doi.org/10.1515/9783110809145.69

Edmonson, W. J. (1987). On saying you’re sorry. In F. Coulmas (Ed.), Vol. 2. Conversational Routine. Explorations in Standardized Communication Situations and Prepatterned Speech. (pp. 273–288). Berlin, New York: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110809145.273

Fraser, B. (1981). On Apologizing. In F. Coulmas (Ed.), Vol. 2. Conversational Routine. Explorations in Standardized Communication Situations and Prepatterned Speech. (pp. 259–272). Berlin, New York: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110809145.259

Holmes, J. (1990). Apologies in New Zealand English. Language in Society, 19(2), 155–199.

Lakoff, R. T. (2001). Nine ways of looking at apologies: the necessity for interdisciplinary theory and method in discourse analysis. In D. Schiffrin, D. Tannen, H. E. Hamilton (Eds.), The Handbook of Discourse Analysis (pp. 199–214). Oxford: Blackwell.

Leech G. N. (1983). Principles of Pragmatics (250 p.). London, New York: Longman.

Lipson, M. (1994). Apologizing in Italian and English. International Review of Applied Linguistics in Language Teaching, 32, 19–39.

Owen, M. (1983). Apologies and Remedial Interchanges: A Study of Language Use in Social Interaction (192 p.). Berlin, Boston: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110907728

Tannen, D. (1998, August 23). Apologies: What It Means to Say ’Sorry’. The Washington Post, C01. Retrieved May 17, 2023, from http://www.georgetown.edu/faculty/tannend/post082398.htm

Trosborg, A. (1987). Apology strategies in natives/non-natives. Journal of Pragmatics: An Interdisciplinary-Journal of Language Studies, 11, 147–167.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-19

Номер

Розділ

Статті