КОМУНІКАТИВНА ПАРАДИГМА ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ: МЕГАТЕКСТОВА СТРУКТУРА ОРИГІНАЛУ ТА ЙОГО ІНШОМОВНОГО ТРАНСФОРМУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2023.2(51).296823

Ключові слова:

архітектоніка тексту, комунікативна парадигма літературного твору, мегатекст, науково-просвітницький дискурс

Анотація

Дослідження присвячено аналізу феномена комунікативної парадигми, тобто сукупності певного літературного твору і його комунікативного трансформу — перекладеної версії у єдності всіх наявних мегатекстових компонентів. Об’єктом співставного вивчення був мегатекст-еталон, що включав у себе основний текст монографії Ю. Харарі «Sapiens. A Brief History of Humankind» і його допоміжні текстові повідомлення: виноски, коментарі тощо, а також його комунікативний трансформ — мегатекстова українська версія Ю. Харарі «Sapiens. Людина розумна. Коротка історія людства» у сукупності основного і допоміжних комунікативних компонентів. Перелік цих останніх виявився неідентичним у тексті-еталоні і його комунікативному трансформі. Аналіз висвітив наявність двох протилежних тенденцій комунікативних трансформацій, що з’являються внаслідок залучення до комунікативного ланцюга адресант (автор)–текст оригіналу–адресат (читач) додаткових комунікативних фігур перекладача і редактора українського видання твору. Комунікація отримує видозмінену форму: адресант (автор)–текст оригіналу–перекладач/редактор–текст перекладу–(адресат) читач перекладу. З одного боку, трансформована версія демонструє звуження інформаційного обсягу мегатексту (за рахунок вилучення предметного покажчика і переліку джерел ілюстративних матеріалів, зменшення кількості піктографічних повідомлень). З іншого боку українська версія видання значно розширює обсяг відомостей, що передає мегатекст-трансформ, за рахунок коментарів просвітницького спрямування, що додаються перекладачем у посторінкових виносках. Читач перекладеної версії монографії Ю. Харарі отримує додаткові відомості стосовно предмету обговорення. Це можуть бути історичні довідки про культурні феномени, про які йдеться в оригіналі, або новітні дані, що з’явились за період часу, що минув між виданням оригіналу і появою його перекладеної версії. Україномовний читач мегатексту дізнається про нові ракурси обговорюваних проблем, а також отримує інформацію про появу дотичних до теми українських публікацій. Перекладач перебирає на себе функцію коментатора і тлумача, в чому яскраво проявляється саме просвітницька характеристика аналізованого дискурсивного феномена. Внаслідок зазначених мегатекстових і архітектонічних трансформацій констатуємо зміну образу гіпотетичного читача української версії мегатексту, аніж той, що був закладений у мегатексті-еталоні. Зокрема очікувані тезаурусні запаси українського читача виявляються меншими, ніж читача оригінального тексту, про що свідчить в тому числі розширена версія заголовку: в ньому з’являється пояснення латинського слова Sapiens. Людина розумна, аналога чого не спостерігаємо в оригінальній версії заголовку монографії. В підсумку висновуємо, що текст-еталон та його комунікативний трансформ — це близькі, але не ідентичні комунікативні феномени.

Посилання

Kharari, Y. N. (2023). Sapiens. Liudyna rozumna. Korotka istoriia liudstva [translation from English by O. Demianchuka] (5th ed., 544 p.). Kyiv: Fors Ukraina. [in Ukrainian].

Kolegaeva, I. M. (2000). Kommunykatyvnaia paradyhma lyteraturnoho proyzvedenyia (kulturolohycheskyi aspekt). Naukovyi Visnyk Kafedry Yunesko Kyivskoho Derzhavnoho Linhvistychnoho Universytetu. Linguapax VIII UNESCO, 3-B, 547–553. [in Ukrainian].

Kolegaeva, I. M. (1996). Mehatekst yak vyiav komunikatyvnoi heterohennosti tsiloho zavershenoho tekstu. Movoznavstvo, (1), 25–30. [in Ukrainian].

Kolegaeva, I. M. (2014). Mehatekstova strukturovanist prozy Oksany Zabuzhko. In T. Y. Kovalevska (Ed.), Odeska linhvistychna shkola: koordynaty suchasnykh poshukiv (pp. 248–259). Odesa: Bukaiev Vadym Viktorovych. [in Ukrainian].

Kolegaeva, I. M. (2012). Tekst i mehatekst yak chleny yedynoi komunikatyvnoi rodyny. In A. D. Belova (Ed.), Linhvistyka XXI stolittia: novi doslidzhennia i perspektyvy (pp. 170–178). Kyiv. [in Ukrainian].

Kukharenko, V. A. (2004). Interpretatsiia tekstu (272 p.). Vinnytsia: Nova knyha. [in Ukrainian].

Petrova, N. O., Plysa, G. M., & Zhyhun, T. Yu. (Ed.). (2003). Slovnyk knyhoznavchykh terminiv (160 p.). Kyiv: Aratta. [in Ukrainian].

Shevchenko, I. S. (2005). Kohnityvno-komunikatyvna paradyhma i analiz dyskursu. In I. S. Shevchenko (Ed.), Dyskurs yak kohnityvno-komunikatyvnyi fenomen (pp. 9–20). Kharkiv: Konstanta. [in Ukrainian].

Soloshchuk, L. V.(2005). Neverbalni skladovi anhlomovnoho dyskursu. In I. S. Shevchenko (Ed.), Dyskurs yak kohnityvno-komunikatyvnyi fenomen (pp. 145–180). Kharkiv: Konstanta. [in Ukrainian].

Harari, Y. N. (2011). Sapiens. A Brief History of Humankind (498 p.). Penguine Random House UK, 498.

Kolegaeva, I. M. (2019). Megatext in academic and artistic communication. In N. I. Andreichuk, O. A. Babelyuk, V. D. Bialyk, M. Y. Ivanchenko (Eds.), Vectors of the development of philological sciences at the modern stage (pp. 76–94). Lviv-Toruń: Liha-Pres. https://doi.org/10.36059/978-966-397-124-7/76-94

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-19

Номер

Розділ

Статті