ПОНЯТТЯ «АНГЛІЙСЬКІСТЬ» ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У НАУКОВИХ РОЗВІДКАХ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2023.2(51).296819Ключові слова:
ідентичність, англійськість, національний характер, національний міф, картина світуАнотація
У статті аналізується поняття англійськості у наукових розвідках зарубіжних та вітчизняних дослідників. Англійськість визначається як складова національної ідентичності. Поняття англійськості досліджується з різних підходів. На соціальному рівні за форми втілення англійськості відповідає інтелігенція, яка організовує суспільство у «модерному» поступі. Етно-культурний підхід формує перші уявлення про природу національного, які визначено як примордіальні, тому органістичний підхід до проблем національного формує уявлення, що нація та національна ідентичність є феноменами, даними народу «від природи», вони залежні від існування національної держави. Поняття національної ідентичності, в такий спосіб, стає головною складовою етно-культурного підходу. Модерністський підхід, оформляється в середині ХХ століття. Він акцентується на політичній природі національного, стверджується, що нації виникають за певних соціальних умов, а з часом зникають, минає епоха національних держав, а зміна історичних умов веде до трансформації національних держав у космополітичну загальну державу. 80–90-ті роки ХХ століття — це поява постмодерністської концепції національного, яка, на відміну від політикоцентризму попередньої теорії, постає як культуроцентрична, а нація в ній трактується як «винайдене», «уявне» поняття. При цьому важливим є не прагнення створити цілісну концепцію нації, а вивчення різних форм маргіналізації, гібридизації, що характеризують сучасну «постнаціональну» епоху. Національні спільноти характеризуються за такими ознаками: здійснюють спільну діяльність, яка полягає в інтерпретації відмінностей, формування кордонів, пошук традицій, створення співтовариств, конструювання інтересів. «Англійськість» відокремлюється від поняття націоналізму, його вивчення торкається соціокультурної сфери; в межах даного типу досліджень розглядаються особливості національної поведінки та способу мислення.
Посилання
Anderson, B. (2001). Uiavleni spilnoty. Mirkuvannia shchodo pokhodzhennia y poshyrennia natsionalizmu (270 p.). Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].
Huba, L. V. (2018). Khudozhnii kontsept yak reprezentant poetychnoi movnoi svidomosti. Molodyi Vchenyi. Filolohichni Nauky, (3(55)), 616–619. [in Ukrainian].
Konopliuk, N. V. (2015). Istoriia i mif yak chastyna modeli natsionalnoi identychnosti. Baltiy̆skyy̆ Humanitarnyy̆ Zhurnal, (4(13)), 23–25. [in Ukrainian].
Mykhed, T. (2011). Naratyvy kulturnoho prostoru: postmodernistskyi variant rekonstruktsii natsionalnoi identychnosti v romani Dzhuliana Barnsa «Anhliia, Anhliia». Naukovi Zapysky NDU im. M. Hoholia, 15–19. [in Ukrainian].
Mova i mizhkulturna komunikatsiia [navchalnyi posibnyk dlia universytetiv]. (2012). Seriia “Alma-mater”. Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian].
Aughey, A. (2007). The Politics of Englishness (235 p.). Manchester University Press.
Bentley, N. (2007). Re-writing Englishness: imagination nation in Julian Barnes’s «England, England». Zadie Smith’s White Teeth Textual Practice, 21(3), 483–504.
Berberich, C. (2008). England? Whose England? (Re)construction English identities Julian Barnes and W. G. Sebald. National Identities, 10(2), 167–184. https://doi.org/10.1080/14608940801997242
Berberich, Ch. (2009). “A peculiarly English idiosyncrasy?”: Julian Barnes’s use of lists in “England, England”. American, British and Canadian Studies, (13), 75–87.
Easthope, A. (1998). Englishness and National Culture (243 p.). London: Routledge.
Ebbatson, R. (2005). An Imaginary England: Nation, Landscape and Literature, 1840–1920 (240 p.). London: Routledge.
Freiburg, R., & Schnitker, J. (1999). Do you consider yourself a postmodern author?: Interviews with Contemporary English Writers (239 p.). Münster, Hamburg, London: LIT Verlag.
Gellner, E. (2006). Nations and Nationalism (152 p.). Blackwell.
Goode, M. (2005). Knowing seizures: Julian Barnes, Jean-Paul Sartre, and the erotics of the postmodern condition. Textual Practice, 19(1), 149–171.
Grice, H. P. (1975). Logic and conversation. In P. Cole, J. L. Morgan (Eds.), Syntax and semantics (Vol. 3, Sppech Acts, pp. 41–58). New York: Academic Press.
Guignery, V. (2009). History in question(s): An interview with Julian Barnes. In V. Guignery, R. Roberts (Eds.), Conversations with Julian Barnes (p. 60). University Press of Missisippy.
Guingnery, V. (2006). The Fiction of Julian Barnes (168 p.). New York: Palgrave Macmillan.
Kumar, K. (2003). The Making of English National Identity (354 p.). Cambridge: Cambridge University Press.
Smith, A. D. (1993). National Identity (240 p.). University of Nevada Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
