ДИНАМІЧНІ ПАРАМЕТРИ МОРСЬКИХ КОМАНД В АНГЛОМОВНОМУ СУДНОПЛАВНОМУ ДИСКУРСІ ТА У ХУДОЖНЬОМУ КІНОДИСКУРСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2023.1(50).285572

Ключові слова:

морська команда, просодія, судноплавний дискурс, зображувальний художній дискурс, інтенсивність

Анотація

Стаття присвячена дослідженню динамічних особливостей просодичної організації англомовних морських команд, що використовуються у двох видах дискурсу: аутентичному судноплавному дискурсі та в зображувальному художньому кінодискурсі. Матеріалом дослідження слугували аудіозаписи та відеозаписи 120 морських команд загальною тривалістю 72 хвилини. Для дослідження команд в аутентичному судноплавному дискурсі використовувалися аудіо- та відеозаписи 60 реалізацій основних англомовних команд, тоді як для дослідження морських команд, вимовлених персонажами англомовних художніх фільмів, використовувалися відео й саундтреки 10 англомовних фільмів, у яких зафіксовано 60 команд. У роботі використано два види аналізу, а саме: перцептивний аналіз мовленнєвих відрізків та інструментальний аналіз з використанням програмного пакета PRAAT 6.1.05. Результати проведення порівняльного аналізу просодичних особливостей аутентичних морських команд з морськими командами, що були виокремлені з британських та американських фільмів на морську тематику, свідчать про те, що вони істотно різняться за низкою динамічних параметрів, зокрема різною гучністю та діапазоном гучності; локалізацією максимумів інтенсивності в межах синтагми; збігом максимумів ЧОТ (частоти основного тону) та інтенсивності в межах синтагми. Спільною ознакою морських команд у двох досліджуваних видах дискурсу є найбільш частотне використання помірної та підвищеної гучності під час їх виголошення. У роботі доведено, що морські команди в англомовних фільмах характеризуються розширенням діапазону гучності в порівнянні з аутентичними морськими командами; максимум інтенсивності у синтагмі частіше за все локалізується на ядровому складі, а відсоток локалізації на шкалі є найменшим; найбільший збіг максимуму ЧОТ та інтенсивності також припадає на ядровий склад синтагми.

Посилання

Larkina M. (2010). Instytutsiinyi dyskurs yak sotsiolinhvistychnyi fenomen. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Ser.: Filolohichni nauky. Vyp. 89(5). S. 299–302.

Kharkova H. V. (2019). Prosodychni osoblyvosti komand v anhlomovnomu sudnoplavnomu dyskursi ta khudozhnomu kinodyskursi (instrumentalno-fonetychne doslidzhennia): dys. …k.filol.n.: spets.. 10.02.04 — hermanski movy. Odesa. 196 s.

Boersma, P., Weenink, D. Praat: doing phonetics by computer [Computer program], version 6.1.05. URL: https://www.fon.hum.uva.nl/praat/

Buckland, W. (2004). The Cognitive Semiotics of Film. Cambridge: Cambridge University Press.

Chatman, S. (1980). Story and Discourse: Narrative Structure in Fiction and Film. Ithaca. London: Cornell University Press.

Ehrlich, S. & Romaniuk, T. (2013). Discourse analysis. Research methods in linguistics, 466–499. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139013734.024

Kharkova, G. V. (2019). Prosodychni osoblyvosti komand v anhlomovnomu sudnoplavnomu dyskursi ta khudozhnomu kinodyskursi (instrumentalno-fonetychne doslidzhennia): dys. …k.filol.n. : spets.. 10.02.04 — hermanski movy. Odesa.

Larkina, M. (2010). Instytutsiinyi dyskurs yak sotsiolinhvistychnyi fenomen. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Ser.: Filolohichni nauky, 299–302.

Rossi, F. (2011). Discourse Analysis of Film Dialogues. Italian Comedies between Linguistic Realm and Pragmatic Non-Realism. Telecinematic Discourse, 21–46.

Stubbs, M. (1983). Discourse Analysis: The Sociolinguistic Analysis of Natural Language. Oxford.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-13

Номер

Розділ

Статті