ТУРИСТИЧНА ЛЕКСИКА У ФОРМАЛЬНОМУ Й НЕФОРМАЛЬНОМУ ДИСКУРСАХ

Анотація

Стаття присвячена вивченню основних проблем та особливостей дискурсу як надзвичайно складного та багатогранного явища. Перш за все нами визначено поняття «дискурсу» з погляду основних його критеріїв та аспектів вивчення. Власне дискурс визначається як тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, потік мовлення, який має різні форми прояву, відбувається в межах конкретного каналу спілкування, в результаті чого формуються найрізно-манітніші мовленнєві жанри. «Туристичний дискурс» розглядаємо як текст, що є комунікативною складовою (підсистемою) мовлення в сукупності з позамовними — прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими чинниками. До компонентів туристичного дискурсу відносимо дискурс власне подорожуючих про мандрівки та їхню активність (побут, харчування, розваги), екскурсоводів про визначні місця, а також дискурс мандрівників-блогерів, які описують свої подорожі за допомогою засобів масової інформації, соціальнихb мереж та своїх власних блогів. За формою туристичний дискурс поданий монологічним (повідомлення, оповіді, оголошення, основна інформація про готелі, меню, статті, огляди тощо) та діалогічним спілкуванням (туристів, блогерів, співробітників готелів та ін.). Проаналізувавши різні дослідження, можна виділити два основні види туристичного дискурсу: формальний і неформальний туристичний дискурс. Формальний дискурс з точки зору словникового складу представлено літературними (як нейтральними, так і термінологічними) лексичними та фразеологічними одиницями. Формальний туристичний дискурс зазвичай характеризується вживанням вузькоспеціальної та міжгалузевої термінології, притаманної лише даній сфері. Неформальний туристичний дискурс представлений розмовною (як літературною, так і не літературною) лексикою та фразеологією. Сюди ж можна віднести професіоналізми та жаргонізми. Окремою складовою туристичного дискурсу виділяємо тексти, що мають міждискурсивний статус та займають проміжне положення між двома частинами туристичного дискурсу, формальною та неформальною. До таких текстів ми відносимо туристичну публіцистику, яка є туристичною лише за своєю тематикою і в основному має риси, притаманні газетним і публіцистичним текстам.