ДИФУЗНА І ЛАБІРИНТНА НАРАТИВНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ В АНГЛОМОВНІЙ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ МІНІМІЗОВАНІЙ ПРОЗІ

Анотація

У статті обґрунтовано поняття дифузної і лабіринтної наративної невизначеності в англомовній постмодерністській мінімізованій прозі. Доведено, що творення наративної невизначеності може здійснюватися за допомогою специфічних наративних технік «дифузія» та «лабіринт», які ми ідентифікуємо як прояви наративно-ризоматичного постмодерністського текстотворення. Відтак, основою формування наративної невизначеності слугує поєднання наративної техніки (дифузія або лабіринт), композиційно-стилістичних модифікацій та лінгвостилістичних засобів (іронія, лексичний повтор, персоніфікація). Невизначеність, як наскрізна ідея постмодернізму, простежується в експериментальних текстах через особливу текстобудову та модифіковану композиційно-стилістичну структуру тексту. Наратор мінімізованої прози будує наратив з метою створення постійного сумніву в його трактуванні на усіх рівнях композиційно-стилістичної структури тексту. Спостерігаємо появу композиційно-стилістичних модифікацій на змістовому, формальному та формально-змістовому рівнях, які створюють специфічний образ-символ на асоціативно-образному рівні. Композиційно-стилістичні модифікації кожного вищезданого рівня можуть бути домінантними під час творення дифузної або лабіринтної наративної невизначеності. Як показав наш попередній аналіз англомовних постмодерністських мінімізованих текстів або їх фрагментів, для дифузної наративної невизначеності домінантними виступають композиційно-стилістичні модифікації на формальному та формально-змістовому рівнях, а для лабіринтної наративної невизначеності — на змістовому, формальному та формально-змістовому рівнях. У формуванні наративної невизначеності провідну роль відіграє постать наратора. З його ініціативи художній текст побудований таким чином, аби створити ефект сумніву трактування, що характеризує його як ненадійного оповідача. Дифузна наративна невизначеність актуалізується за посередництва множинного наратора, тоді як лабіринтна наративна невизначеність через гетеродієгетичного наратора у екстрадієгетичній ситуації. Сприйняття англомовної постмодерністської мінімізованої прози з проявами наративної невизначеності вимагає від нарататора (читача) гнучкості мислення, відкритості до різних інтерпретацій та готовності до активного включення своїх когнітивних здібностей.