ДЕКОДУВАННЯ ІМЕННИКІВ З ДІЄСЛІВНОЮ МОДАЛЬНІСТЮ SOLLEN: СИНЕРГЕТИЧНО-КВАНТИТАТИВНИЙ ПІДХІД

(на матеріалі німецькомовної художньої прози та преси)

Автор(и)

  • В. В. Дребет Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна https://orcid.org/0000-0003-2824-793X

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2023.1(50).285552

Ключові слова:

декодування іменника, семантичний обсяг слова, дієслівна модальність, ментальний лексикон людини, лінгвосинергетика, лінгвосинергетична модель, принцип мінімізації зусиль

Анотація

Представлена робота є одним з етапів дослідження іменника у рамках певної дієслівної модальності. Статтю присвячено вивченню генерування іменникового змісту у співвіднесенні з дієслівною модальністю sollen у німецькій мові з лінгвосинергетичних позицій. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором мовного розвитку виступає синергетичний закон докладання найменших зусиль і збереження мовної енергії. В синергетичному розумінні автор статті проводить паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Якщо в синергетичному розумінні лексичні одиниці та їх значення на мовному рівні містять закодовану структуровану інформацію, то в цьому ж руслі у роботі розглянуто реалізацію слова в одному зі своїх значень на мовленнєвому рівні як декодування інформації. Запропонований у цій статті лінгвосинергетичний формат дослідження передбачає, що мова як саморегулювальна система під впливом зовнішньої енергії та інформації виробила механізм різних репрезентацій іменника у синтаксичних конструкціях з різною дієслівною модальністю у німецькомовному просторі художньої прози та преси. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на лінгвосинергетичні моделі самоорганізації іменникового найменування згідно з принципом мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на оптимальне декодування семантичного обсягу полісемічних або моносемічних іменників у співвіднесенні з дієслівною модальністю sollen у німецькомовній художній прозі та пресі. Вчергове доведено, що оскільки найближчі відстані у лексичній структурі слова на мовному рівні є найближчими у зіставленні зі структурами знань ментального лексикону людини, то вибудовування іменникового змісту у сучасній німецькій мові за синергетичним принципом збереження мовної енергії та мінімізації зусиль найоптимальніше скеровує ментальний лексикон людини на декодування семантичного виміру найближчих значень полісемічної та однозначної моносемічної моделей слова.

Посилання

Herman Y. A. (2000). Lynhvosynerhetyka. Barnaul: Izdatelstvo Altaiskoi akademyy ekonomyky y prava.

Dombrovan T. I. (2013). Jazyk v kontekste sinergetiki. Odessa: Odesskaia gorodskaia tipografiia.

Kiiko S. V. (2015). Movna i mizhmovna omonimiia v nimetsko-ukrainskykh paraleliakh: linhvosynerhetychnyi aspekt / dys.... dokt. filol. nauk: 10.02.04 — Hermanski movy, 10.02.15 — Zahalne movoznavstvo. Chernivtsi.. 27. 760–774.

Kozlovskyi V. (2008). Semantychnyi i prahmatychnyi aspekty rechennia (na materiali suchasnoi nimetskoi movy). In Problemy zahalnoho, hermanskoho ta slov’ianskoho movoznavstva. Do 70–richchia profesora V. V. Levytskoho: Zbirnyk naukovykh prats. Chernivtsi: Knyhy — KhKhI. S. 323–326.

Kolmogorova A. V. (2012). Jazykovoe znachenie kak sinergeticheskaja sistema. In Nauchnoe mnenie. No. 9. 61–67.

Levickij V. V. (2006). Semasiologija. 2-e izd., ispr. i dop. Vinnitsa: Nova knyha.

Pikhtovnikova L. S. (2012). Lingvosinergetika: osnovy i ocherk napravlenii: monografiia. Kharkov: KhNU imeni V. N. Karazina.

Selivanova O. (2013). Svit svidomosti v movi. Mir soznaniia v iazyke: monohrafiia. Cherkasy: Yu. Chabanenko.

Tote — Muslimbrüder wollen weiterkämpfen. URL: http://www.bernerzeitung.ch/ausland/naher-osten-und-afrika/525-Tote-Muslimbrueder-wollen-weiterkaempfen/story/30182745

Digitales Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache. URL: http://www.dwds.de/

Duden. Deutsches Universalwörterbuch. (2003). Оn CD. Mannheim: Dudenverlag.

Dürrenmatt F. (1962). Der Richter und sein Henker. Hamburg: Rowohlt Verlag.

Fischer B. J. (1981). Satzstruktur und Satzbedeutung. Tübingen: Gunter Narr Verlag. Generalova L. K. (1973). K voprose o strukture znachenij imen sushhestvitel’nyh.

In Sbornik nauchnyh trudov Moskovskogo pedagogicheskogo instituta. No. 71. 43–50.

Generationenwechsel und Frauenwahl. URL: http://www.wienerzeitung.at/nachrichten/oesterreich/politik/559248_Generationenwechsel-und-Frauenwahl.html

Gnatchuk H. (2018). Die Bildung der Theorie über englische Komposita: Hochschulschrift. Trier: Universität Trier.

Helbig G., Buscha J. (1996). Deutsche Grammatik: Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. 17. Aufl. Leipzig; Berlin; München; Wien; Zürich; New York: Langenscheidt Verlag Enzyklopädie.

Hesse H. (2006). Das Glasperlenspiel. Санкт-Петербург: Каро.

Köhler, R. (2005). Synergetic linguistics. In: Quantitative Linguistik. Ein internationales Handbuch / hrsg. von Köhler, R., Altmann, G., Piotrowski, R. G. Berlin: Walter de Gruyter.

Maineke E. (1996). Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER.

Metzler-Lexikon Sprache (1993). Metzler-Lexikon Sprache / hrsg. von H. Glück. Stuttgart, Weimar: Verlag J. B. Metzler.

Schwarz M. (1996). Einführung in die Kognitive Linguistik. 2. überarb. Aufl. Tübingen und Basel: Francke Verlag.

Süskind P. (1994). Das Parfum. Zürich: Diogenes Taschenbuch Verlag AG. US-Drohnenkrieg wird auch von Deutschland aus geführt. URL: http://www.focus.de/politik/deutschland/tid-31555/angriffe-ueber-stuttgart-und-ramstein-usdrohnenkrieg-wird-von-deutschland-aus-gesteuert_aid_1002267.html

Wahrig Digital. Deutsches Wörterbuch. (2007). Оn CD. Gütersloh: Wissen Media Verlag.

Zipf G. K. (1949). Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison-Wesley.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-13

Номер

Розділ

Статті