ОСНОВНІ ОЗНАКИ ВИОКРЕМЛЕННЯ ТЕРМІНОСПОЛУКИ В КОРПУСНО-ПРИКЛАДНОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2023.1(50).285550Ключові слова:
кількісна ознака відтворення терміносполуки, корпусна ознака контекстуальної адекватності, корпусна ознака граматичної узгодженості, переклад, терміносполука, корпус текстівАнотація
Статтю присвячено аналізу основних ознак виокремлення терміносполуки у корпусно-прикладному перекладознавстві. Визначено основні теоретичні віхи становлення кількісної ознаки виявлення терміносполуки у корпусі текстів, корпусної ознаки контекстуальної адекватності та корпусної ознаки граматичної узгодженості. Варто зазначити, що посилення логічного детермінізму мовного феномена відображає інтегрований ієрархічний підхід до класифікації документів за допомогою відстані між словами в корпусно-прикладному перекладознавстві. Це пояснюємо кластеризацією змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати у кількісні показники, які корелюють із терміносполукою. У дослідженні аргументовано метрику даних, яка дозволяє відслідковувати жанрові групи відповідних документів, а також запропоновано додатковий дослідницький потенціал у сфері дослідження термінології в офіційно-ділових текстах НАТО, ООН, СОТ. Розкрито механізм оцінювання векторних представлень терміносполуки на основі офіційно-ділових документів, покликаних відобразити семантичну подібність між словами, реченнями та текстами. У науковій розвідці обґрунтовано використання косинус відстані для представлення слова у вхідних даних та в моделях мови, які слугують засобом обчислення під час зіставлення документів й вміщають термінологію міжнародних організацій НАТО, ООН, СОТ. Доведено, що важливим аспектом кількісної ознаки є забезпечення консистентності аналізованого феномена, який сприяє прецизійності відтворення епістемологічної термінології. Окрім того, цінним орієнтиром у процесі відтворення терміносполуки у корпусно-прикладному перекладознавстві є корпусна ознака контекстуальної адекватності, яка передбачає контекстуальний аналіз, в якому вживається терміносполука. Представлена в науковій статті ознака контекстуальної адекватності розширює лінгвоформат офіційно-ділового тексту. Завдяки цьому у науковій праці підкреслено аксіоматичну функцію вищезгаданих ознак, що полягає у відтворенні терміносполуки у різних контекстах з метою поняттєвого розуміння семантичних відтінків елементів мови й врахування лексико-семантичних закономірностей відтворення терміносполуки. З’ясовано, що корпусна ознака граматичної узгодженості акцентує увагу на своєрідності інтенції адекватних граматичних конструкцій у корпусно-прикладному перекладознавстві, що сприяє збереженню цілісної структури та семантики тексту під час перекладу терміносполуки й демонструє евристичні моделі, граматичні орієнтири, пріоритети граматичної відповідності між оригіналом і перекладом.
Посилання
Hayvoronovsky V. M. (2003). Metodolohichne znachennya naukovykh yurydychnykh ponyatʹ. Metodolohichni problemy pravovoyi nauky: materials of the international Scientific conference. Kharkiv, December 13–14, ss. 120–122.
Hudmanyan A. H., Sitko A. V., Yencheva H. H. (2017) Vstup do perekladoznavstva : navch. posib. Vinnytsya : Nova Kn., 295s.
Demsʹka-Kulʹchytsʹka O. M. (2005) Osnovy Natsionalʹnoho korpusu ukrayinsʹkoyi movy : monografy. Kyyiv : Instytut ukrayinsʹkoyi movy NANU, 219 s.
Dzera O. V. (2021) Henderni studiyi i pereklad Svyatoho Pysʹma. Tezy zvitnoyi naukovoyi konferentsiyi profesorsʹko- vykladatsʹkoho skladu fakulʹtetu inozemnykh mov za 2020 rik (4–5 lyutoho 2021). Lʹviv, 56 s.
Zasyekin S. V. (2020) Psykholinhvalʹni zakonomirnosti vidtvorennya khudozhnʹoho tekstu v perekladi (na materiali anhliysʹkoyi ta ukrayinsʹkoyi mov): avtoref. dys.... d-ra filol. nauk: 10.02.16. Kharkiv, 36 s.
Lyakh O., Nepran A. (2019) Leksychni osoblyvosti naukovoyi statti. Teoretychni y prykladni problemy suchasnoyi filolohiyi. Vyp. 9(1). S. 111–117. DOI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tppsf_2019_9 %281 %29__20
Radeyko R. I. (2014) Formalizatsiya yak metod doslidzhennya pravovykh yavyshch. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu «Lʹvivsʹka politekhnika». Yurydychni nauky, № 810. S. 86–93. DOI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vnulpurn_2014_81
Selivanova O. O. (2008) Suchasna linhvistyka: napryamy ta problemy : navch. pidruch. Poltava : Dovkillya-K, ss. 667–669.
Shmiher T. (2018) Perekladoznavchyy analiz — teoretychni ta prykladni aspekty: davnya ukrayinsʹka literatura suchasnymy ukrayinsʹkoyu ta anhliysʹkoyu movamy: monohrafiya. Lʹviv : LNU imeni Ivana Franka, 510 s.
Aharoni R., Johnson M., Firat J. (2019) Massively Multilingual Neural Machine Translation. In Proceedings of the 2019 Conference of the North American Chapter of the Association for Computational Linguistics: Human Language Technologies, vol. 1, pp. 3874–3884.
Bau A., Belinkov Y., Sajjad H., Durrani N., Dalvi F., Glass J. Identifying and controlling important neurons in neural machine translation. 2019. Interna- tional conference on learning representations (ICLR). (Online document 14 April 2022). Retrieved from: https://doi.org/10.48550/arXiv.1811.01157
Biber D. (1998) Corpus linguistics: investigating language structure and use. Cambridge: Cambridge University Press, 310 p.
Conneau A., Kruszewski G., Lample G., Barrault L., Baroni M. (2018) What you can cram into a single vector: Probing sentence embeddings for linguistic properties. Proceedings of the 56th Annual Meeting of the Association for Computational Linguistics (ACL). Retrieved from: https://aclanthology.org/P18–1198
Farahani M. V., Dastjerdi H. V. Corpora and Translation Studies: Implications and Applications (2021) Journal of Language and Translation. vol. 11, no. 3, pp. 215–223.
Farley J. I. (2010)Military-to-civilian career transition guide: the essential job search handbook for service members. Indianapolis, IN: JIST Works, 2000 p.
Flusberg S., Matlock T., Thibodeau P. (2018) War metaphors in public discourse. Metaphor and Symbol, pp. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1080/10926488.2018.1407992
Fontenelle T. What on earth are collocations? English today: the inter- national review. 1994. Vol. 10 (40). No. 4. P. 42–48.
Gambier Y. (2020) Change and Continuity in Translation. Renewing Communication in a Globalised World. no. 37 Retrieved from: https://doi.org/10.5755/j01.sal.1.37.27760
Goode W. (2007) Dictionary of trade policy terms. New York: Cambridge University Press, DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511910050
Griffin J. (2008) On human rights. Oxford University Press.
Gu G. C. (2023) Corpus Linguistics and Translation Tools for Digital Humanities: Research Methods and Applications. Stefania M. Maci and Michele Sala (eds), Digital Scholarship in the Humanities, vol. 38, is. 1, pp. 454–456, Retrieved from: https://doi.org/10.1093/llc/fqac069
Kristiansen M., Simonnæs I. (2019) Legal Translation: Current issues and challenges in research, methods and applications, Berlin, 410 p.
Mareček D., Rosa R. (2018) Extracting syntactic trees from transformer encoder self-attentions. Proceedings of the 2018 EMNLP Workshop Blackbox NLP: Analyzing and Interpreting Neural Networks for NLP. Brussels: pp. 347–349. DOI: https://doi.org/10.18653/v1/W18–5444
McKeown K. R., Radev D. R. Collocations. A handbook of natural language processing / eds R. Dale, H. Moisl, H. Somers. 2000. Р. 507–523.
Olsen F. (1992) Children’s rights: some feminist approaches to the United Nations convention on the rights of the child, in children, rights and the law. Reprinted in 6 International Journal of Law and the Family, pp. 192–220.
Picciotto S. (2011) Regulating global corporate capitalism. International corporate law and financial market regulation. Cambridge: Cambridge University Press, DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511792625
Pystejovsky J. (2004) Lexical semantic techniques of corpus analysis brandies. Oxford: Oxford University Press, 413 p.
Venuti L. (2019) Rethinking translation: discourse, subjectivity, ideology. New York: Routledge. 235 p.
Zufferey S., Degand L. (2017) Annotating the Meaning of Discourse Connectives in Multilingual Corpora. Corpus Linguistics and Linguistic Theory, vol. 13 (2), pp. 399–422.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
