ОБРАЗИ ГОЛОДУ, СИТОСТІ ТА СПРАГИ У ДЗЕРКАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ. Стаття 3

Анотація

Дана публікація є завершальною, третьою статтею тематичного циклу О˜брази годування/споживання їжі в дзеркалі англійської та української фразеології. Вона присвячена проблемі образного осмислення і фразеологічного ословлювання процесів (включаючи причини і наслідки) СПОЖИВАННЯ їжі або напоїв. Розглянутий нами матеріал пропонує можливість етнокультурного порівняльного аналізу двох неспоріднених соціумів — україномовного і англомовного. Відштовхуючись від тези А. Маслоу про базовий рівень потреб у філогенетичному становленні людини як біологічної і соціальної істоти, а саме потреби у тамуванні голоду і спраги, розглянуто фразеологічні фонди обох мов, які сфокусовані на баченні саме цих потреб. Доведено, що фразеологічні одиниці (ФО) густаторної семантики вербалізують глибинну когнітивну модель АГЕНС ГОДУЄ ПАЦІЄНСА ЧИМОСЬ ЯКОСЬ і її дзеркальну другу половину ПАЦІЄНС СПОЖИВАЄ ЩОСЬ (ЇЖУ/ПИТВО) ЯКОСЬ. Дана публікація висвітлює саме цю другу половину зазначеної когнітивної моделі. Метою даного дослідження було вивчення фразеологічного фонду як згустків культурної спадщини, відлитих в образно трансформовану форму ідіом, фразеологічних зрощень, прислів’їв, іноді максим, тобто приписів предків, що вони передали нащадкам стосовно правильного світосприйняття і успішного функціонування в оточуючому світі. Загальна вибірка кількісно розподіляється нерівномірно між двома мовами, англійська складова вдвічі менша за українську: 117 англійських ФО і 265 українських ФО. Семантичний компонент СПОЖИВАТИ вербалізується 13 дієсловами в англійській мові і 28 в українській, що свідчить про більшу чутливість українських мовців до смислових нюансів процесу споживання їжі і напоїв (надмірності чи недостатності, схвального чи критичного ставлення мовця до явища, що він номінує). Виявлено, що англомовна вибірка більше орієнтована на відбиття загальнолюдських, філософських аспектів буття, водночас українська вибірка більш «побутоцентрична», стан голоду і спраги в україномовній виборці відбитий значно ширше і емоційніше, аніж у англомовній, переїдання є частим об’єктом глузування і критики українців, що ніяким чином не співпадає із домінуючим в сучасній західній культурі кодом політкоректності. Проаналізований матеріал засвідчив певну роль вживання алкогольних напоїв в житті представників двох етносів,були виявлені як етноспецифічні, так і кроскультурні звичаї і традиції, зафіксовано наявність англомовних ФО стосовно вживання наркотиків, чого не спостерігається в україномовних ФО. На завершення підкреслимо, що густаторні фразеологізми будь-якої мови віддзеркалюють не тільки процеси і звичаї ГОДУВАННЯ / СПОЖИВАННЯ чогось їстівного, але значно ширший спектр людського існування: особистісні і соціальні стосунки, філософські трактування потреб і обмежень людини, моральні приписи і заборони. У фіналі повторимо думку Сократа, з якої ми починали цей цикл статей: «Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти».