ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Анотація

Статтю присвячено питанню етнокультурного компоненту у структурі фразеологізмів. Особливу увагу приділено ролі фразеології у процесі категоризації та концептуалізації. Сучасний світ характеризується прагненням народів визначити своє обличчя, глибше пізнати національний дух, менталітет, культуру, мову. Відображення етномовною свідомістю навколишньої дійсності має характер не дзеркальний, а творчий. Духовне буття homo sapiens здійснюється у межах трикутника «свідомість – культура – мова». Спільність мови є не лише найкращим, але й вірним, єдиним маркером, який дозволяє розпізнати народ. Знання всіх особливостей та конотативних властивостей моральних, правових етичних, естетичних та інших норм даного конкретного соціуму є однією з найважливіших умов здійснення мовленнєвої діяльності та досягнення успішності мовленнєвих операцій. Морально-етикетні норми поведінки – основа національної самосвідомості. Саме фразеологізми є дзеркальним відображенням етнокультурних норм поведінки того чи того народу. Фразеологія відображає всю багатогранність історичного буття народу, його життя, порядки, звичаї, мораль, сила духу, біль та гнів. Необхідно зауважити, що фразеологічні одиниці містять релікти різноманітних (родинних, календарних) стародавніх обрядів, й разом із іншими стійкими мовними одиницями, відбивають стихію народної духовної культури (етнофраземи), утворюють сакральну народну фразеологію. Етнолінгвістичне вивчення народної фразеології має проводитися комплексно, ґрунтуватися на широких історико-культурних рецепціях, шляхом використання матеріалів етнографії, міфотворчості, релігії, фольклористики у їхньому словесно-змістовному вираженні. Фразеологізми становлять універсальний банк даних, який містить у собі інформацію про навколишню реальність певного етнічного хронотопу, про особливості виникнення у свідомості сучасника цієї дійсності образів, які стали основою фразеологічної номінації. Образна основа фразеологізмів відбиває характерологічні риси народного світогляду, що входять як складова частина у поняття «менталітет». Дослідження зв'язків етнофразем з контекстом їх виникнення неодмінно виводить вектор пошуку на рівень народного дискурсу, репрезентація якого відбувається у вербальних кодах архаїчної народної обрядовості та святковості, традиційних звичаїв, які втілюють стійку парадигму етнічного світогляду.