ПЕРЦЕПТИВНО-АРТИКУЛЯТОРНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ВАРІАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2022.1(48).259827

Ключові слова:

варіативна компетенція, медіа мовлення, звукове мовлення, плюріцентріка, масмедіа, толерантність сприйняття

Анотація

Дана стаття висвітлює актуальне питання сучасної методики викладання іноземних мов, а саме – наскільки добре студенти, які вивчають німецьку мову як іноземну, можуть розрізняти на слух національні варіанти німецької мови. Йдеться таким чином про розвиток варіативної компетенції здобувачів освіти, а також про рівень толерантності щодо сприйняття національних варіантів німецької мови. Як відомо, з 1980-х років німецька мова набула статусу плурицентричної мови з національними центрами, що знаходяться в Німеччині, Австрії та Швейцарії. З одного боку, існує проблема недостатнього рівня розвитку перцептивної компетенції у здобувачів освіти щодо сприйняття національних варіантів німецької мови, яка відзначається багатьма вченими, що зумовлює актуальність даного дослідження. З іншого боку, однак, необхідно враховувати цільову групу та рівень учнів, щоб плурицентричний підхід не став додатковим тягарем у вивченні іноземної мови. У центрі нашої уваги знаходиться мова мас-медіа, а саме аудіозаписи новин австрійського та федеративно-німецького телебачення. У дослідженні брали участь студенти-германісти 4 та 8 семестрів навчання, які, прослухавши аудіозаписи, заповнили анкету, розроблену спеціально для даного дослідження. Під час першого прослуховування необхідно було встановити національний варіант німецької мови, якою звучать новинні випуски. Друге завдання дослідження полягало у встановленні вимовних варіантів, що особливо відрізняють федеративно-німецьку стандартну вимову від австрійського національного варіанту німецької мови. Як показали отримані результати, не викликає сумніву вплив медійної мови ФРН на деякі звукові реалізації. Можна припустити, що мова могла б йти не тільки про лінгвістичні, а й про складні психологічні процеси і зрештою про персуазивний вплив медійної мови, що звучить, на особистість.

Посилання

Селіванова О. Світ свідомості в мові. Черкаси: Ю.Чабаненко, 2012.

Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Österreich und der Schweiz. Berlin: Gruyter, 1995.

Domaschnew A. I. Noch einmal über die nationalen Sprachvarianten im Deutschen / A. I. Domaschnew. Zeitschrift für germanistische Linguistik. Deutsche Sprache in Gegenwart und Geschichte. 1989. Heft 17.3, S. 342-355.

Hirschfeld U. Standardaussprache – Ziel des Unterrichts Deutsch als Fremdsprache? Hallesche Schriften zur Sprechwissenschaft und Phonetik. 1996. Band 1, S. 187-194.

Hirschfeld U., Reinke K. Phonetik im Fach Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. 2., neu bearbeitete Auflage. Berlin: E. Schmidt Verlag, 2018.

Hirschfeld U., Siebenhaar B. Aussprachevielfalt im Deutschen. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches Deutsch als Fremdsprache. 2013. Heft 3, S. 131-140.

Hove I. Die Aussprache der Standardsprache in der deutschen Schweiz. Tübingen: Niemeyer, 2002.

Kellermeier-Rehbein B. Einführung in die nationalen Varietäten des Deutschen. Berlin: E. Schmidt Verlag, 2014.

Klaaß D. Untersuchungen zu ausgewählten Aspekten des Konsonantismus bei österreichischen Nachrichtensprechern. Fr.a.M.: Peter Lang GmbH, 2009.

Kleiner St., Knöbl R. Duden. Das Aussprachewörterbuch. Berlin, Mannheim: Dudenverlag. 2015.

Krech E.-M. u. a. Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin/New York, 2009.

Krech E.-M. Die Differenzierungvon Standarddeutsch und ihre Relevanz für die Kodifizierung. Лингвистическая полифония: Сборник статей в честь юбилея профессора Р.К.Потаповой. М.: Языки словянских культур, 2007. С. 404-423

Riesel E. Der Stil der deutschen Alltagsrede. Leipzig: Reclam, 1970.

Rues B. Varietäten und Variation in der deutschen Aussprache. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches Deutsch als Fremdsprache. 2005. Heft 4, S. 232-237.

Schmidlin R. Die Vielfalt des Deutschen: Standard und Variation. Gebrauch, Einschätzung und Kodifizierung einer pluralistischen Sprache. Studia Linguistica Germanica, 106. Berlin/New York: Langenscheidt Verlag, 2011.

Shafer N. Varietäten und Varianten verstehen lernen. Zum Umgang mit Standardvariation in Deutsch als Fremdsprache. Universitätsverlag Göttingen, 2018.

Spiekermann H. Variation in der deutschen Sprache. Krumm H.-J. u. a. (Hg.): Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Ein internationales Handbuch. Band 1. Berlin: De Gruyter Mouton, 2010, S. 343-359.

Trim J., North B., Sheils J. Gemeinsamer europäischer Referenzrahmen für Sprachen: lernen, lehren, beurteilen. Berlin/München/Wien/Zürich/New York: Langenscheidt, 2001.

Ulbrich Chr. Prosodische Aussprachebesonderheiten der deutschen, österreichischen und schweizerischen Standardvarietät des Deutschen in gelesene Äußerungen von Nachrichtensprechern. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches Deutsch als Fremdsprache. 2003, S 155-158.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-05

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА