МЕЛОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОВЛЕННЯ ПРОПОВІДНИКА У ЗОБРАЖУВАЛЬНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей мелодійної організації монологічних висловів проповідників різного рангу – персонажів англомовних художніх фільмів. Виходячи з того, що мовленнєві функції проповідника не обмежуються веденням проповіді з амвону, а передбачають промови поза межами храму та приватні бесіди з парафіянами на духовні теми, дослідженню були піддані ці три види мовленнєвої діяльності. Матеріал дослідження, що складав усні англомовні проповіді, промови та бесіди, вилучені з п’ятьох сучасніх кінофільмів, був підданий аудитивному, аудиторському та електроакустичному аналізу. Аудитивний аналіз передбачав виділення із загального тексту тих фразових одиниць, які найбільш яскраво демонструють просодичну характеристику в усіх частинах досліджуваних проповідей, промов і розмов. Аудиторский аналіз мав на меті визначення виду духовної промови та ідентифікацію ступіню участі окремих просодичних параметрів (мелодичного контуру, фразового наголосу, гучності, темпу, ритму, паузи) у реалізації наміру мовлення та вираженні емоцій у різних частинах тексту. На підставі аудиторського аналізу, по-перше, було підтверджено просодичні відмінності між трьома мовленнєвими реалізаціями на рівні сприйняття, по-друге, було виявлено, що мелодійний компонент інтонації є другим за інформативністю компонентом, що бере участь у диференціації мовлення й у посиленні його впливового ефекту. Комплексний слуховий та інструментальний аналіз мелодичних характеристик промови проповідників дозволяє зробити висновок про наявність інтегральних і відмінних мелодійних параметрів, притаманних трьом типам мовленнєвої поведінки мовців під час проповіді, виступів поза церквою та розмов з парафіянами. Приватна розмова священиків із парафіянами характеризується найнижчими мелодійними показниками, адже на перший план виступають міміка та кінетичні засоби виразності й емоційності.